У листі від 01.06.2013 р. Вищий спеціалізований суд України по розгляду цивільних і карних справ узагальнив практики застосування судами загальної юрисдикції першої і апеляційної інстанцій при здійсненні судочинства у кримінальних справах статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і засадничих свобод 1950 року за 2011 - перше півріччя 2012 року.
ВССУ дійшов висновку, що суди в цілому дотримують вимоги статті 3 ("Заборона тортур"), статті 5 ("Право на свободу і особисту недоторканість"), статті 6 ("Право на справедливий суд") Конвенцій, проте не досить готові до практичного впровадження підходів і позицій ЕСПЧ.
ВССУ вважає, що застосовуючи практикові ЕСПЧ, суди не завжди чітко і однозначно розуміють, в чому полягає правовий зміст такого застосування. Тому досить поширеним в діяльності вітчизняних судів є абстрактне посилання на практику ЕСПЧ без вказівок конкретного рішення міжнародного судового органу. Часто в судових рішеннях вітчизняних судів міститься посилання на конкретне рішення ЕСПЧ, але без вказівки співвідношення його з нормами національного права і обставинами конкретної справи. Ще одній проблемою є відсутність єдиних критеріїв застосування практики ЕСПЧ.
Враховуючи вказане ВССУ відмітив, що судам при здійсненні судочинства необхідно ширше застосовувати норми міжнародного права. Також судам слід враховувати, що обов'язковим є не лише облік рішень ЕСПЧ, винесених по Україні, але і застосування разом з нормами національного законодавства України норм Конвенції і практики ЕСПЧ і по інших країнах - учасниках Конвенції в цілях недопущення порушення прав людини і основних свобод. Приймаючи рішення у кримінальних справах (виробництвам), з метою недопущення неправильного тлумачення і застосування норм Конвенції в контексті кожної конкретної справи слід свої виводи підтверджувати практикою ЕСПЧ, викладеною в його рішеннях.
З метою усунення виявлених недоліків і подальшому поліпшенню роботи судів ВССУ вирішив підготувати на основі проведеного узагальнення постанову Пленуму "Про деякі питання застосування статей 3, 5, 6 Конвенцій про захист прав людини і основних свобод в карному виробництві".
