Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 368/54/17 відступила від висновку про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи лише на підставі держакта про володіння без укладення договору про право користування із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.
У постанові від 20 листопада 2019 року викладено новий висновок про правильне застосування норм права.
1. Особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.
2. На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 41 Конституції. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид "мирного володіння майном" в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.
3. Дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.
4. Враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов'язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК, спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.
5. Враховуючи очевидну необхідність дотримання балансу індивідуального та публічного інтересу у вирішенні вказаного питання, Велика Палата вважає, що право довічного користування земельної ділянки може бути визнано, таким що успадковане позивачами за первісним та зустрічним позовом, оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.
Ознайомитися з правовими позиціями вищих судів можна в модулі "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, а всі судові рішення доступні у VERDICTUM. Замовити тестовий доступ до систем можна тут і тут.
Як вже писала ЮРЛІГА, суди мають враховувати останню позицію Великої Палати, а не посилатись на постанови, які не перераховані при відступленні
