Народні депутати урегулювали використання реєстраторів розрахункових операцій. На засіданні Парламенту 20 вересня народні обранці розглянули два взаємопов'язані законопроекти, доопрацьовані до другого читання. За результатами розгляду їх було прийнято в цілому як закони з техніко-юридичними правками.
Закон (проект № 1053-1) «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" передбачає внесення змін до зазначеного Закону. Прийняття його в другому читанні й у цілому підтримали 237 нардепів.
Під час підготовки до другого читання до Комітету надійшло 412 пропозицій, із них були враховані 97.
У Законі закріплюється:
- запровадження програмних РРО, що надає суб'єкту господарювання право обирати класичний чи програмний РРО залежно від його потреб і фінансових можливостей;
- спрощення процедури реєстрації РРО - проведення її засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО, у інформаційній системі контролюючого органу;
- здешевлення застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг ЦСО, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО;
- фіскалізація розрахункових операцій, що проводяться через програмні РРО, на фіскальному сервері контролюючого органу;
- запровадження технологій захисту даних про проведені розрахункові операції, що відповідають Закону «Про електронні довірчі послуги»;
- контроль з боку суспільства за легалізацією розрахункових документів, що підтверджують проведення розрахункових операцій;
- підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торгівельної діяльності та наданні послуг шляхом впровадження джерела відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями.
Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції не проводяться до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації РРО. У такому випадку суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки. Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
Штрафи з урахуванням перехідного періоду зменшуються:
до 1 жовтня 2020 року:
штрафи за невидачу чека 10 % (за перше порушення) і
50 % (за кожне наступне) вартості товару, після цієї дати - 100 - 150 %.
Протягом години після встановлення зв'язку з фіскальним сервером контролюючого органу передбачається передача копій створених програмним РРО розрахункових документів із присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами, до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи повинні бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані наступні розрахункові документи.
До другого читання в проект № 1053-1 повернули процедуру обліку товарів і ввели штраф за реалізацію неврахованих товарів - 200% від вартості.
Ця вимога не поширюється на ФОП на єдиному податку - неплатників ПДВ, окрім тих, хто здійснює діяльність по реалізації технічно складних побутових товарів, займається реалізацією лікарських засобів і виробів медназначения, ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовних каменів і напівкоштовних каменів).
Закон (проект № 1073) «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» передбачає внесення змін до Податкового кодексу. За прийняття його в другому читанні та в цілому також проголосували 237 народних обранців.
Згідно зі змінами до Кодексу підвищено річний ліміт доходу для другої групи платників єдиного податку з нинішніх 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.
До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім, тих які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.
З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (ФОП) у календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Передбачено, що частина суми штрафних (фінансових) санкцій, сплачених за наслідками перевірки, проведеної за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, підлягатиме перерахуванню покупцю (споживачу), яким була подана скарга.
Норма про кешбек до другого читання залишилася, проте збільшено поріг покупки із 100 грн до 850 грн.
Головне юридичне управління надало такий висновок до підготовленого до другого читання законопроекту № 1073: він може бути прийнятий у другому читанні з урахуванням зауважень управління.
Закони наберуть чинності через 6 місяців з дня, наступного за днем їх опублікування.
