Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши справу про скасування податкових повідомлень-рішень, роз'яснив, що купівля директором алкоголю відноситься до представницьких витрат, які не оподатковуються ПДФО.
Докладніше з відповідною постановою ВС від 9 липня у справі № 826/15481/18 можна ознайомитись, замовивши тестовий доступ до системи аналізу судових рішень VERDICTUM.
Зокрема, ВС вказав на недопустимість застосування нижчими судами положень наказу Мінфіна № 1026 від 14 вересня 2010 року, яким встановлені витрати для бюджетних установ, з огляду на те, що його приписи не стосуються спірних правовідносин.
Представницькі витрати є різновидом адміністративних витрат, які відносяться до загальногосподарських, спрямованих на обслуговування та управління підприємством в розумінні пункту 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіна від 31 грудня 1999 року № 318.
Оскільки податковий орган не встановив будь-яких застережень щодо порушення приписів цього стандарту, витрати, понесені на придбання спиртних напоїв директором Товариства з метою обслуговування представницького заходу, є представницькими витратами.
Разом з тим, суд погодився, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків - директора ТОВ не включаються кошти, отримані ним від Товариства під звіт на організацію та проведення прийомів (заходів) представницького характеру, та відповідно з них не утримується податок на доходи фізичних осіб.
Таким чином, протиправним є донарахування позивачу ПДФО та військового збору з огляду на непідтвердження контролюючим органом належними доказами висновків про безпідставне віднесення до складу представницьких витрат, що не пов'язані з веденням господарської діяльності Товариства, та твердження, що позивач виступив податковим агентом щодо ПДФО з отриманих директором, в якості додаткового блага відшкодованих йому Товариством коштів в частині вартості спиртних напоїв, придбаних ним в якості подарунків.
