По сенсу статей 39, 40 Закону "Про іпотеку" і статті 109 ЖК Української РСР обличчям, виселяються з житлового будинку (житла), яке є предметом іпотеки, у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому випадку, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне житло, що надається особі, виселяють, повинно бути вказано в рішенні суду.
Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного житла при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житла (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому разі виселення здійснюється відповідно до частиною четвертої статті 109 і статті 132-2 ЖК УРСР.
Така правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-1141цс16 за позовом "ПроКредит Банк" про виселення; по зустрічному позову про визнання недійсними і відміні рішень, визнанні недійсним свідчення про право власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Якщо в іпотеку було передано житловий будинок, придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, немає підстав для виселення жителів з будинку без надання їм іншого постійного житла.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
