Пленум Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і карних справ постановою від 3 червня 2016 роки № 4 вніс зміни в постанова 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншого посадовця державної старанної служби при виконанні судових рішень у цивільних справах".
Роз'яснено, що поділа по оскарженню постанов державного виконавця про стягнення виконавського збору, витрат, пов'язаних з організацією і проведенням старанних дій і накладенням штрафу, прийнятих в старанних виробництвах відносно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо оскаржаться рішення, дії або бездіяльність держвиконавця або іншого посадовця ГИС, прийняті (досконалі, допущені) з метою виконання звідного старанного виробництва, в якому об'єднані старанні виробництва по виконанню судових рішень судів різних юрисдикцій і / або рішень інших органів (посадовців), то скарга підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у тій частині, яка торкається виконання судового рішення, прийнятого відповідно до ГПКа в іншій частині суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ГПК, а помилково взявши в цій частині скаргу до розгляду, в ході судового розгляду суд припиняє провадження у справі по основі, передбаченій пунктом 1 частини першої статті 205 ГПК.
Постанова доповнена пунктом 20-1, згідно з яким распротсранение норми Закону № 2677 - VI про пред'явлення до виконання старанних документів, виданих до набуття чинності його, в терміни, встановлені на момент їх видачі, на правовідносини по пред'явленню старанного документу до виконання залежить від часу видачі такого документу і не залежить від дати набирання законної сили рішення, вказаною судом у виконавському листі, оскільки такий термін встановлений імперативною нормою закону і не може бути змінений судом. У разі пропуску терміну пред'явлення старанного документу до виконання суд має право його відновити за наявності відповідного клопотання стягувача і шанобливості причин пропуску цього терміну (стаття 371 ГПК).
Забороняється звернення стягнення і накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (частина друга статті 52 Закону "Про старанне виробництво").
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
