Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 квітня 2016 року розглянув справу № 6-2387цс15 по позову до "Приватбанку" про визнання неправомірними дій з нарахування відсотків, штрафних санкцій і інших платежів за кредитно-заставним договором. Позивач в 2008 році уклав з банком договір, отримавши кредит для придбання автомобіля. У 2009 році (10 листопада) для погашення заборгованості він передав автомобіль банку по акту прийому-передачі для подальшої реалізації і напряму виручених засобів на погашення заборгованості за кредитним договором. Банк ніяких дій для реалізації автомобіля не зробив, крім того втратив технічний паспорт, внаслідок чого майно не було реалізоване. Позов був задоволений частково - дії банку з нарахування з 24 листопада 2009 року відсотків за кредитно-заставним договором визнані неправомірними. ВСУ залишив рішення в силі.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція.
За змістом частини четвертої статті 613 ГК боржник за грошовим зобов'язанням не платить відсотки за час прострочення кредитора, тобто у разі, якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не зробив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства або витікаючих з суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до здійснення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання (частина перша цієї статті).
Якщо боржник доведе, що не виконав грошове зобов'язання із-за прострочення кредитора, він звільняється від відповідальностіпередбаченою статтею 625 ГКоскільки порушення грошового зобов'язання у вигляді його прострочення боржником не настало і у такому разі вважається, що виконання зобов'язання відстрочене на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 справжнього Кодексу).
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
