Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6-2759цс15 за позовом звільненого із служби у ВСУ (встановлена III групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби) до Міноборони про стягнення боргу (одноразового посібника за рішенням суду) з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річного. Рішенням суду від 9 грудня 2014 року Міноборони було зобов'язане виплатити допомогу відповідно до статей 9, 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"що виконало із затримкою - 25 лютого 2015 року.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція. Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу цивільним законодавством регулюються особисті немайнові і майнові стосунки (цивільні стосунки), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових стосунків, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних стосунків цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлене законом.
Стаття 625 ГК розміщена в розділі "Загальні стани про зобов'язання" книги 5 справжнього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на усі види зобов'язань, якщо інше не передбачене спеціальними нормами, регулюючими громадські правовідносини з виникнення, зміни або припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною другої статті 625 ГК встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
При розгляді справ про передбаченою статтею 625 ГК відповідальності за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи є це зобов'язання грошовим, чи доведена наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, регулюючі ці правовідносини і що виключають застосування цієї статті.
Передбачена статтею 625 ГК норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодуванню шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних і іншим правовідносинам, які регулюються спеціальним законодавством.
Правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом "Про старанне виробництво"до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ГК).
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
