Почнемо з того, що у березні цього року почав діяти Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд", який, на думку багатьох експертів, продовжує тенденцію появи в українському судочинстві судового прецеденту. Це пов'язано з тим, що тепер виводи Верховного суду України відносно застосування норм права повинні враховуватися судами усіх інстанцій при застосуванні відповідних норм. Зміни начебто позитивні і повинні забезпечити однакове застосування норм права усіма судовими органами, але законодавець не був такий категоричний і дозволив судам відступати від думки Верховного суду, просто позначивши своє рішення певними мотивами, що, на жаль, може недобросовісний використовуватися представниками судової влади. Проте, Верховний суд, отримавши більше підстав для перегляду рішень, зайнявся цією роботою впритул.
Також слід зазначити, що Президент України наклав вето на закон "Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті" (№1558-1)який Верховна Рада України прийняла 2 липня 2015 року і не допустив конвертацію валютних кредитів в гривневий еквівалент по курсу 5,05 грн. за 1 долар, чим зберіг і банківську систему України, що так знаходиться в глибокій депресії.
Нижче приведений список рішень з короткими виводами суду, які поставили точку в неоднаковому застосуванні норм права в судових тяжбах фізичних і юридичних осіб з банківськими установами :
1. Постанова ВСУ від 02 вересня 2015 року №6-856цс15
Верховний суд заборонив третейським судам розглядати суперечки про стягнення засобів по споживчих кредитах, навіть не дивлячись на наявність третейської обмовки в основному договорі. Таким чином Верховний суд став на сторону споживачів, з огляду на те, що третейські суди в переважній більшості випадків тісно співпрацюють з банківськими установами, виносячи при цьому ухвали на користь зацікавленої особи (банка).
2. Постанова ВСУ від 09 вересня 2015 року №6-939цс15
Суд дійшов висновку, що розірвання кредитного договору не спричиняє за собою припинення дії іпотечного договору, поміщеного в забезпечення виконання зобов'язань по ньому, оскільки такі зобов'язання припиняються належним виконанням. Таким чином, іпотека стала і забезпеченням виконання зобов'язання по виконанню рішення суду, що в принципі суперечить самій суті іпотеки.
3. Постанова ВСУ від 16 вересня 2015 року №6-43цс15
Суд вирішив питання про збіг боржника і кредитора в одній особі. Встановлено, що договірні стосунки сторін не можуть привести до припинення зобов'язань на підставі ст. 606 ГК України і застосування цієї статті не залежить від їх волі, ст. 606 ГК України застосовується лише під час переходу прав і обов'язків боржника до кредитора або кредитора до боржника в одному і тому ж зобов'язанні.
4. Постанова ВСУ від 23 вересня 2015 року №6-446цс15
У постанові суд визначив, що часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує переходу до нього прав кредитора за цим договором до повного виконання ним зобов'язань боржника. Не сама краща новина для поручителів, оскільки ставить їх в гірше положення, ніж боржників.
5. Постанова ВСУ від 23 вересня 2015 року №6-979цс15
Висновок з цієї Постанови такий, що відсутність повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від виконання його зобов'язань, як перед первинним, так і перед новим кредитором, а є лише основою для визнання виконання зобов'язання перед первинним кредитором належним його виконанням.
6. Постанова ВСУ від 23 вересня 2015 року №6-1206цс15
У справі встановлено, що відмова позивача, в цій справі ним був банк, від купівлі на торгах предмета іпотеки призводить до порушення прав боржника, який чекає, що таким чином його борг за кредитом буде погашений. Суд вказав, що таке поведінка банку призводить до збільшення заборгованості і, якщо останній вибрав саме такий спосіб задоволення своїх вимог, то він такий спосіб повинен обов'язково використовувати, а у разі відмови - правовідносини за іпотечним договором припиняються.
7. Постанова ВСУ від 07 жовтня 2015 року №6-222цс15
Відмова кредитора від погашення заборгованості за рахунок отримання предмета іпотеки на торгах призводить до припинення дії іпотеки, оскільки така поведінка кредитора порушує принцип рівності прав і обов'язків кредитора і боржника і штучно призводить до збільшення заборгованості по кредиту.
8. Постанова ВСУ від 21 жовтня 2015 року №6-1161цс15
Збільшення процентної ставки за кредитним договором без повідомлення про це поручителя спричиняє за собою припинення договору поручительства, оскільки є безпідставним збільшенням відповідальності по виниклим кредитним правовідношенням з боку поручителя.
9. Постанова ВСУ від 21 жовтня 2015 року №6-831цс15
Суд встановив, що спори відносно зобов'язань між банками і боржниками у валюті мають публічний порядок, і тому не можуть розглядатися третейськими судами, оскільки підвідомчість справ, які можуть бути розглянуті третейськими судами обмежена сферами частки права.
10. Постанова ВСУ від 04 листопада 2015 року №6-1120цс15
При винесенні ухвали про звернення стягнення на предмет іпотеки суд повинен встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки за процедурою, встановленою в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а саме на підставі угоди між іпотекодержателем і іпотекодавцем або на підставі оцінки майна за ціною не нижче за звичайну ціну на цей вид майна.
Артур Аветян юрист Trusted Advisors
Дарина Коротченко, юрист Trusted Advisors
