Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 грудня 2015 року розглянув справу № 6-249цс15 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
При розгляді була сформульована наступна правова позиція.
Відповідно до статті 1054 ГК за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ГК).
Визначення поняття зобов'язання міститься в частині першої статті 509 ГК, згідно якої зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, зробити послугу, сплатити гроші і тому подібне) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди (стаття 611 ГК).
Згідно із статтями 526, 530, 610, частини першої статті 612 ГК зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов зобов'язання і вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ГК).
Якщо в зобов'язанні встановлений термін (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін (дата).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "термін дії договору", так і "термін (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ГК).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами термін.
При цьому течія позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ГК). Згідно частини п'ятої статті 261 ГК по зобов'язаннях, термін виконання яких не визначений або визначений моментом затребування, течія позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий термін для виконання такої вимоги, течія позовної давності починається після закінчення цього терміну.
По сенсу статті 266 ГК після закінчення позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність витекла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на закладене майно).
В той же час, по сенсу частини першої статті 1048 ГК позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно із статтею 599 ГК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У цій справі, оскільки засоби за кредитним договором в належному розмірі повернені не були, відсотки по кредиту і пеня по відсотках підлягають стягненню з відповідача в межах терміну позовної давності.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
