Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 вересня 2015 року розглянув справу № 6-716цс15 за уявленням держвиконавця про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України.
При розгляді Суд сформулював наступну правову позицію. Згідно із статтею 377-1 ГПК питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи в праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень і рішень інших органів (посадовців) вирішується судом по місцезнаходженню органу державної старанної служби за уявленням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної старанної служби. Суд негайно розглядає представлення, вказане в частині першої цієї статті, без виклику або повідомлення сторін і інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.
Визначення суду про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України може бути оскаржене в апеляційному порядку (пункт 241 частини першої статті 293 ГПК).
В той же час стаття 324 ГПК містить норму, яка визначає перелік постанов судна першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження визначень апеляційного суду відносно тимчасового обмеження в праві виїзду за межі України цією статтею, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень в касаційному порядку, не передбачено.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
