Народный депутат Сергей Терехин (БЮТ) предложил законопроект № 6591, вносящий изменения в Закон "О международном частном праве" (далее - Проект).
Проект устанавливает случаи, когда участники правоотношений с иностранным элементом (с иностранными физ- и юрлицами, проживающими за границей украинскими гражданами, отношения по поводу находящегося за границей объекта и т.п.) не могут (как исключение из правила, хотя сейчас в законе - наоборот) самостоятельно выбирать право, подлежащее применению.
Так, содержание сделки, стороной в которой является Украина как государство, ее территориальная община "либо лицо, пребывающее в государственной собственности Украины или коммунальной собственности ее территориальной общины" (т.е. юрлица гос- и коммунальной собственности) регулируется по Проекту исключительно правом Украины.
Однако при этом, если содержание сделки проистекает из международного договора, а также из "управления государственным долгом и валютным резервом", то здесь выбор права за сторонами.
То же самое с защитой права собственности и иных вещных прав. Если эти права пребывают в собственности Украины или коммунальной собственности ее территориальных общин, или юрлиц с государственной и коммунальной формой собственности, то они защищаются по праву Украины. Как исключение (выбор права защиты сторонами сделки) может следовать только из международных договоров Украины и управления госдолгом и золотовалютным резервом.
Проектом расширен круг дел с иностранным элементом, составляющих исключительную подсудность судам Украины (иностранные суды их рассматривать не могут). В него добавлены споры о движимом имуществе, принадлежащим Украине как государству, территориальной общине и "принадлежащим им юрлицам".
Уточнено, что к исключительной подсудности украинских судов отнесены споры об интеллектуальной собственности, требующей регистрации в Украине не только в виде патентования, но и в виде выдачи лицензий и свидетельств; а также споры, связанные с выпуском, регистрацией, обращением и уничтожением подлежащих регистрации в Украине деривативов.
Согласно предложенным изменениям споры о правоотношениях между детьми и родителями будут рассматриваться не только, если обе стороны являются гражданами Украины, но и если они являются "резидентами Украины". То же по спорам о наследовании - теперь они подсудны Украине и в случае если наследодатель был ее резидентом (не только гражданином).
Решение иностранных судов не признаются и не исполняются, если содержание сделок (которых касаются споры) регулируется исключительно правом Украины. А если вследствие такого решения иностранного суда (арбитража) арестовывается (конфискуется, иным образом ограничивается) право собственности на находящиеся за границей украинское имущество (активы), то применяется адекватный и немедленный арест (конфискация) имущества страны суда, находящегося в Украине.
| ЭКСПЕРТНОЕ МНЕНИЕ |
|
Татьяна Слипачук: "Реалізація положень проекту може привести до відвертих порушень міжнародних зобов'язань України" |
Специалисты практики международного арбитража ЮФ "Василь Кисиль и Партнеры" предполагают, что проект может быть вынесен на рассмотрение ВР уже в ближайшее время, посему решили обратить внимание правовых кругов и госдеятелей на потенциальную опасность документа, прокомментировав для ЛІГА:ЗАКОН его возможные последствия. Комментирует руководитель практики международного арбитража ЮФ "Василь Кисиль и Партнеры" Татьяна Слипачук: "Сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості міжнародних арбітражів, в яких тою чи іншою мірою постає питання притягнення держави України до відповідальності за міжнародними комерційними контрактами, укладеними державними підприємствами, інституціями чи іншими утвореннями держави. Але якщо юридична можливість вказаних державних утворень нести самостійну відповідальність, як правило, не ставиться під сумнів, то питання про те, чи можна притягнути до відповідальності за їх неправомірні дії державу, є набагато більш складним як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Складність цих питань має транснаціональний характер, а вирішення - індивідуальний, національний.
Положення цього законопроекту не тільки можуть негативно вплинути на ефективність правового регулювання та унеможливити досягнення задекларованої в Пояснювальній записці до законопроекту мети - захисту інтересів держави Україна та державних підприємств, - але, навпаки, привести до відвертих порушень міжнародних зобов'язань України. А це, в свою чергу, вкрай негативно вплине на міжнародний імідж України та на відносини України з міжнародним співтовариством.
Даним законопроектом пропонується внести зміни до Закону "Про правонаступництво України", якими передбачити, що міжнародні договори України діють лише в тій мірі, в якій вони не суперечать, серед іншого, Закону "Про міжнародне приватне право" у запропонованій Проектом редакції. Між тим, фактично це є спробою "переглянути" в односторонньому порядку участь України у низці міжнародних договорів, стороною яких вона після проголошення незалежності була майже 20 років. Як відомо, будь-які зміни зобов'язань за відповідними договорами можуть бути зроблені лише у порядку, безпосередньо передбаченому цими договорами, та з дотриманням загальних положень права міжнародних договорів. Одностороннє ж, post factum, обмеження (перегляд) кола таких зобов'язань є недійсним з точки зору міжнародного права.
Проектом пропонується додати до Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" та до Цивільного процесуального кодексу України додаткову підставу для відмови у визнанні та виконанні іноземних арбітражних рішень на території України. Не зовсім зрозуміло, чи має на меті Проект "переглянути" участь України у Нью-Йоркській Конвенції взагалі, чи просто не враховує, що положення вказаної Конвенції мають перевагу над положеннями законів України. Крім того, беручи до уваги, що запропоновані обмеження щодо визнання та виконання стосуються лише іноземних арбітражних рішень, їх застосування також суперечитиме ст. ІІІ Нью-Йоркської Конвенції, яка передбачає, що "до визнання та виконання [іноземних] арбітражних рішень … не можуть застосовуватися більш обтяжливі умови, … аніж ті, які існують щодо визнання та виконання внутрішніх рішень" (якими за статусом є рішення МКАС при ТПП України).
Явно протиправним з міжнародно-правової точки зору є й запропоноване у Проекті положення про арешт, конфіскацію або інше обмеження права власності іноземної держави у відповідь на аналогічні дії при визнанні та виконанні іноземного арбітражного рішення проти держави Україна та державних підприємств за кордоном. Згідно з правом міжнародної відповідальності такі заходи є теоретично можливими лише у відповідь на порушення відповідними державами норм міжнародного права.
У даному ж випадку Проект не зазначає такої передумови застосування вказаних заходів. А відтак, можна зробити висновок, що Проект передбачає накладення арешту, проведення конфіскації або інше обмеження права власності іноземної держави на території України у відповідь на дії, вчинені компетентними органами відповідної іноземної держави згідно з міжнародним правом, правозастосовною практикою та законодавством держави суду. Відповідно, дії України щодо вжиття таких заходів можуть бути кваліфіковані, мінімум, як експропріація власності іноземної держави у розумінні міжнародного права з усіма наслідками, що з цього випливають.
І це лише частина новацій, які пропонуються у законопроекті, і які, в разі прийняття Проекту у запропонованій редакції та його подальшій практичній реалізації, можуть призвести до ряду інвестиційних позовів проти держави Україна щодо порушення своїх міжнародно-правових, у тому числі інвестиційних, зобов'язань та навіть застосування до України міжнародно-правових санкцій."
