КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 2010 р. №
Київ
"Деякі питання реалізації статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"
щодо проведення державного фінансового аудиту"
Відповідно до статей 113 та 26 Бюджетного кодексу України, статті 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту ефективності, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1017 "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 32, ст. 2144).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 1777 "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 1, ст. 14).
3. Пункти 2 та 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2006 р. № 361 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 13, ст. 868).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 698 "Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1453).
ПОРЯДОК
проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту ефективності
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави та територіальної громади, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю при виконанні національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, місцевих бюджетів, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, виконанні завдань і функцій, прийнятті управлінських рішень міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, державними фондами, бюджетними установами (далі - аудит ефективності).
2. Для цілей цього Порядку нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:
аудиторські докази - інформація, зібрана на етапі проведення аудиту ефективності за місцезнаходженням учасників аудиту ефективності, інших підконтрольних установ або одержана на письмові запити від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, результати соціологічного вивчення громадської думки, будь-яка інша загальнодоступна інформація, яка використовується для підтвердження гіпотез аудиту ефективності, обґрунтування аудиторських висновків, наданих пропозицій та рекомендацій;
державне майно, інші активи держави:
цілісні майнові комплекси державних підприємств, казенних підприємств або їх структурних підрозділів;
нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств;
акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності;
майно, закріплене за органами державної влади, Збройними Силами України, державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності;
майно, передане казенним підприємствам в оперативне управління;
державне майно, передане в безоплатне користування, оренду, лізинг, концесію;
безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду;
об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти права державної власності;
земельні ділянки права державної власності;
надра, корисні копалини, водні ресурси та інші природні ресурси державного значення;
державні матеріальні резерви;
державний аудитор - посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби, яка в межах компетенції проводить аудит ефективності, а також здійснює організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції щодо його проведення;
державні фонди - Пенсійний фонд, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, інші державні (регіональні, місцеві) фонди, які створені відповідно до законодавства та мають самостійні органи управління;
економність - критерій ефективності, який означає мінімізацію матеріальних, трудових, фінансових ресурсів при виробленні визначеного обсягу товарів, наданні послуг, виконанні робіт із збереженням якості отриманих результатів;
збір інформації - процес попереднього вивчення питань, пов'язаних з темою аудиту ефективності, збору аудиторських доказів під час проведення аудиту ефективності, який здійснюється:
на підконтрольних установах - за їх місцезнаходженням або шляхом отримання інформації на письмові запити до цих установ;
в інших юридичних та фізичних осіб - шляхом отримання інформації на письмові запити;
комунальне майно, інші активи територіальної громади:
цілісні майнові комплекси підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває в комунальній власності;
нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває в комунальній власності;
акції (частки, паї) органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у майні суб'єктів господарювання різних форм власності;
майно, закріплене за органами влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, комунальними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності;
комунальне майно, передане в безоплатне користування, оренду, лізинг, концесію;
об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти права комунальної власності;
земельні ділянки комунальної власності;
природні ресурси місцевого значення;
направлення - документ встановленого ГоловКРУ зразка, який видається органом державної контрольно-ревізійної служби кожному державному аудитору та залученому спеціалісту на проведення аудиту ефективності або збір інформації за місцезнаходженням підконтрольних установ;
органи державної контрольно-ревізійної служби (далі - служба) - ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні відділи, групи в районах, містах і районах у містах;
ефективність - досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та досягнення максимального результату при їх використанні;
продуктивність - критерій ефективності, який означає максимізацію кількості вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг із збереженням їх якості при використанні визначеного обсягу матеріальних, трудових, фінансових ресурсів;
результативність - критерій ефективності, який означає ступінь досягнення цілей і відношення фактичних результатів до очікуваних з урахуванням рівня виділених матеріальних, трудових, фінансових ресурсів;
результативні показники - фінансові, кількісні та якісні показники, які характеризують економність, продуктивність та результативність використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, спрямованих на виконання національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, місцевих бюджетів, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, забезпечення діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, державних фондів, бюджетних установ та підтверджуються формами державних статистичних спостережень, фінансовою звітністю, бухгалтерською документацією, аналітичними матеріалами, публічною інформацією, результатами соціологічного вивчення громадської думки;
управлінське рішення - процес цілеспрямованого впливу на об'єкт управління шляхом прийняття розпорядчого документу, який містить заходи та спосіб досягнення мети;
учасники аудиту ефективності - головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів, відповідальні виконавці бюджетних програм, інші учасники бюджетного процесу, замовники та виконавці національних, державних, регіональних, місцевих програм, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, органи управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, у яких проводиться аудит ефективності.
Інші терміни та поняття вживаються у цьому Порядку у значеннях, визначених Бюджетним кодексом України, Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 № 550, Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 № 921.
3. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення економності, продуктивності та результативності використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, спрямованих на виконання національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, місцевих бюджетів, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, забезпечення діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, державних фондів, бюджетних установ
4. Основними завданнями аудиту ефективності є:
оцінка досягнення цілей діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, органів управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, відповідності цілей функціям цих органів, цілям та пріоритетам державної політики;
оцінка досягнення цілей та виконання завдань національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, оптимальності розподілу та ефективності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, виділених на їх виконання, обґрунтування доцільності їх подальшої реалізації або припинення;
оцінка формування і виконання місцевих бюджетів, в тому числі якості управлінських рішень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з формування і виконання місцевих бюджетів та забезпечення соціальних гарантій громадян на відповідній території;
оцінка формування та виконання бюджетів державних фондів, діяльності їх органів управління;
оцінка стану збереження, ефективності використання та відчуження державного та комунального майна, інших активів держави та територіальної громади;
виявлення упущень і недоліків, організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасній, повній та якісній реалізації запланованих цілей, ефективному використанню державних коштів, державного та комунального майна, інших активів держави та територіальної громади;
оцінка ризиків можливого незаконного чи нецільового використання, недостач, розкрадань, привласнень державних коштів, державного та комунального майна, інших активів держави та територіальної громади, в тому числі шляхом оцінки системи внутрішнього контролю підконтрольних установ;
визначення ступеня впливу виявлених упущень та недоліків на ефективність використання державних коштів, державного та комунального майна, інших активів держави та територіальної громади;
визначення можливостей мінімізації витрат державних коштів, збільшення доходів місцевих бюджетів, державних фондів;
визначення шляхів удосконалення управління державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади;
підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю підконтрольних установ.
5. Аудит ефективності проводиться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи органів служби, що складаються і затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Відбору тем аудиту ефективності, доцільних до включення в плани контрольно-ревізійної роботи органів служби, передує стратегічне планування, яке полягає у вивченні потенційних сфер застосування аудиту ефективності, їх проблемних питань, соціально-економічного значення для суспільства.
Стратегічне планування здійснюється протягом другого півріччя року, що передує плановому року, шляхом збору та аналізу інформації про наявність національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, спрямованих на їх виконання, обсягів місцевих бюджетів та бюджетів державних фондів, мережу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, діяльність інших учасників бюджетного процесу, обсяги та напрями їх фінансування, соціально-економічний розвиток регіонів, галузей народного господарства, користувачів державної продукції, робіт, послуг, забезпечення соціальних гарантій громадян, проблеми в діяльності підконтрольних установ, операції з державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, іншої корисної інформації.
В рамках проведення стратегічного планування органи служби можуть направляти письмові запити органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, головним розпорядникам, розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, іншим учасникам бюджетного процесу, органам управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, іншим підконтрольним установам, юридичним та фізичним особам, які не відносяться до підконтрольних, але можуть мати корисну інформацію з відповідних питань. Надання письмових відповідей на направлені запити органів служби протягом чотирнадцяти календарних днів з дня їх отримання є обов'язковим.
7. В рамках аудиту ефективності на підконтрольних установах (крім учасників аудиту ефективності та підконтрольних установ, у яких збір інформації здійснюється за їх місцезнаходженням) органи служби можуть інспектування, перевірки державних закупівель, державні фінансові аудити діяльності суб'єктів господарювання.
8. Про початок проведення аудиту ефективності письмово повідомляються учасники аудиту ефективності.
Повідомлення направляється не пізніше, ніж за десять календарних днів до дати початку аудиту ефективності, зазначеної у повідомленні.
9. До участі в аудиті ефективності за письмовим зверненням керівника органу служби або його заступника можуть залучатись спеціалісти міністерств, інших органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
10. На проведення аудиту ефективності на кожного державного аудитора та залученого спеціаліста видається направлення в двох примірниках.
Державні аудитори та залучені спеціалісти зобов'язані вручити керівнику учасника аудиту ефективності або його заступнику один примірник направлення на проведення аудиту ефективності під розписку на примірнику органу служби та на прохання керівника або його заступника розписатись в журналі відвідувань.
11. Процес аудиту ефективності складається з п'яти етапів - підготовка до аудиту ефективності, написання програми аудиту ефективності, проведення аудиту ефективності, складання та узгодження аудиторського звіту, реалізація результатів аудиту ефективності.
12. На першому етапі - підготовка до аудиту ефективності - здійснюється попереднє вивчення питань, пов'язаних з темою аудиту ефективності, відбір напрямів та об'єктів дослідження, визначення результативних показників та критеріїв ефективності.
З цією метою збирається та аналізується інформація про законодавче та соціально-економічне середовище діяльності учасників аудиту ефективності:
нормативно-правові акти та розпорядчі документи;
спеціальна література, технологічні стандарти, засоби масової інформації;
вітчизняний і зарубіжний досвід у вирішенні аналогічних питань;
матеріали попередніх інспектувань, перевірок державних закупівель, державних фінансових аудитів діяльності суб'єктів господарювання, проведених органами служби та інші матеріали органів, уповноважених здійснювати державний фінансовий контроль;
розрахунки, обґрунтування, напрями фінансування, нормативи, проектно-кошторисна документація;
фінансова і статистична звітність, бухгалтерські документи, аналітичні матеріали, інша інформація;
договірна та контрактна документація;
результати соціологічного вивчення громадської думки;
будь-яка інша загальновідома публічна інформація, що може мати відношення до теми аудиту ефективності.
13. Збір інформації на підготовчому етапі здійснюється:
в учасників аудиту ефективності - за їх місцезнаходженням на підставі направлення на проведення аудиту ефективності;
на підконтрольних установах, які не включені до складу учасників аудиту ефективності, - за їх місцезнаходженням на підставі направлення на збір інформації або шляхом отримання інформації на письмові запити органу служби;
в інших юридичних та фізичних осіб - шляхом отримання інформації на письмові запити органу служби.
14. Державні аудитори зобов'язані вручити керівнику учасника аудиту або його заступнику (підконтрольної установи, не включеної до складу учасників аудиту ефективності) один примірник направлення на проведення аудиту ефективності (збір інформації) під розписку на примірнику органу служби та на прохання керівника або його заступника розписатись в журналі відвідувань.
15. На другому етапі - написання програми аудиту ефективності - здійснюється:
оцінка стану виконання національної, державної, регіональної, місцевої, бюджетної програми, місцевого бюджету, проекту соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, недосягнення їх цілей, недосконалу діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, органів управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, бюджетних установ за визначеними результативними показниками та критеріями;
визначення проблеми - актуального питання, підтвердженого результативними показниками, яке свідчить про неефективне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, при виконанні національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, місцевих бюджетів, проектів соціально-економічного розвитку за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, недосягнення їх цілей, недосконалу діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, органів управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, бюджетних установ, потребує глибокого вивчення його причин та наслідків;
формулювання гіпотез аудиту ефективності, тобто припущень щодо причин виникнення та існування проблеми аудиту ефективності, або визначення орієнтовних питань для дослідження;
визначення методів проведення аудиту ефективності, кола юридичних та фізичних осіб, у яких доцільно провести збір інформації, необхідності залучення спеціалістів.
16. За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту ефективності, у якій зазначаються мета, період, учасники, методи та прийоми аудиту ефективності, оцінка результативних показників, проблема аудиту ефективності, гіпотези та/або орієнтовні питання та напрями дослідження.
17. Проект програми аудиту ефективності може надаватись для ознайомлення учасникам аудиту ефективності з метою висловлення пропозицій та рекомендацій щодо повноти охоплення питань та методів їх дослідження.
18. Програма аудиту ефективності затверджується керівником відповідного органу служби або його заступником.
19. На третьому етапі - проведення аудиту ефективності - здійснюється:
збір аудиторських доказів, їх узагальнення та аналіз з метою підтвердження або спростування гіпотез аудиту ефективності, дослідження питань програми аудиту ефективності;
факторний аналіз причинно-наслідкових зв'язків між отриманими результатами та проблемою аудиту ефективності;
підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;
обговорення результатів проведення аудиту ефективності з учасниками аудиту ефективності.
20. Збір інформації для формулювання аудиторських доказів на етапі проведення аудиту ефективності здійснюється у відповідності до вимог пунктів 13 та 14 цього Порядку.
21. В ході проведення аудиту ефективності можуть вноситись зміни і доповнення до програми аудиту ефективності, які затверджуються відповідно до пункту 18 цього Порядку.
22. Під час підготовки аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій необхідно визначати їх майбутній корисний вплив на вирішення проблеми аудиту ефективності:
зменшення витрат трудових, матеріальних та фінансових ресурсів при збереженні або покращенні очікуваних результатів;
чітке визначення цілей та очікуваних результатів;
збільшення користі державних послуг для їх користувачів;
підвищення якості продукції, виконаних робіт, наданих послуг;
удосконалення функцій управління;
інші корисні результати впровадження пропозицій та рекомендацій.
23. Результати аудиту ефективності, складені висновки, розроблені пропозиції та рекомендації можуть попередньо (до складання проекту аудиторського звіту) або в ході проведення аудиту ефективності обговорюватись з учасниками аудиту ефективності і коригуватись за результатами такого обговорення.
24. На четвертому етапі аудиту ефективності за результатами проведеної роботи складається аудиторський звіт, в якому відображаються:
проблеми та недоліки у виконанні національних, державних, регіональних, місцевих, бюджетних програм, місцевих бюджетів, проектів соціально-економічного розвитку, в тому числі за участю міжнародних фінансових організацій та/або із залученням позик під гарантію Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, органів управління державними фондами, державним та комунальним майном, іншими активами держави та територіальної громади, бюджетних установ;
негативний вплив наявних проблем та недоліків на реалізацію запланованих цілей та очікуваних результатів;
обґрунтовані пропозиції та рекомендацій щодо шляхів (форм, засобів) підвищення економності, продуктивності та результативності використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
25. Проект аудиторського звіту надається учасникам аудиту ефективності для ознайомлення та висловлення їх думки. Зауваження та пропозиції учасників аудиту ефективності надаються органу служби, який проводив аудит ефективності, протягом п'яти робочих днів з дня отримання проекту аудиторського звіту.
26. Орган служби опрацьовує надані учасниками аудиту ефективності зауваження та пропозиції до проекту аудиторського звіту протягом десяти робочих днів з дня їх отримання, після чого повторно направляє учасникам аудиту ефективності проект аудиторського звіту для узгодження.
27. Аудиторський звіт узгоджується шляхом підписання керівником органу служби, що проводив аудит ефективності, або його заступником двосторонніх протоколів з керівником кожного учасника аудиту ефективності або його заступником. В протоколах також фіксуються розбіжності в думках сторін відносно результатів, висновків, пропозицій та рекомендацій.
28. В разі ненадання учасником аудиту ефективності зауважень та пропозицій до проекту аудиторського звіту у терміни, встановлені пунктом 25 цього Порядку, аудиторський звіт вважається узгодженим, про що зазначається в протоколі.
29. Загальна тривалість перших чотирьох етапів аудиту ефективності - від дати початку, зазначеної в повідомленні проведення аудиту ефективності, до дати підписання протоколу узгодження аудиторського звіту - не може перевищувати 120 робочих днів. В залежності від складності теми аудиту ефективності та переліку питань дослідження, зазначена тривалість може бути продовжена за рішенням керівника органу служби або його заступника, але не більше, ніж на 30 робочих днів.
30. Про результатами аудиту ефективності орган служби, що його проводив, інформує Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, учасників аудиту ефективності.
31. Інформація про результати аудиту ефективності може також направлятись іншим зацікавленим органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам.
32. Публічність і прозорість діяльності органів служби в частині проведення аудиту ефективності забезпечується через налагодження зв'язків з громадськістю шляхом використання таких форм інформування, як:
випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлетенів, оглядів, прес-релізів, експрес-інформації;
проведення прес-конференцій, брифінгів для представників засобів масової інформації;
проведення тематичних теле- і радіопередач;
розміщення аудиторських звітів на веб-сторінці органів служби;
інших форм, що не суперечать законодавству.
33. На п'ятому етапі - реалізація результатів аудиту ефективності - здійснюється моніторинг стану впровадження наданих пропозицій та рекомендацій шляхом:
участі державних аудиторів в роботі колегій, нарад, семінарів, що проводяться за результатами здійсненого аудиту ефективності;
щоквартального отримання від учасників аудиту ефективності та інших виконавців пропозицій та рекомендацій інформації про результати їх розгляду та вжиті для їх реалізації заходи (з термінами виконання);
аналізу прийнятих нормативно-правових актів та внесених змін до чинних;
аналізу стану питань аудиту ефективності у наступні роки.
34. Методику проведення аудиту ефективності та форму аудиторського звіту затверджує ГоловКРУ.
