Материал публикуется на языке оригинала
Хто кого зробить
Судді - спільнота закрита. Проте, як показав вчорашній Пленум, головним питанням порядку денного якого була оцінка законопроекту № 1008, їх дещо отверезили результати виборів.
Нагадаємо, «зробимо їх разом» є лозунгом передвиборчої кампанії, на що звернув увагу суддя Касаційного кримінального суду Аркадій Бущенко: «Депутати не мають уявлення, як працює судова система. Проте вони цінують свої рейтинги, а ми є тими «дармоїдами з високими зарплатами», кого «треба зробити»… Варто розробити абетку для депутатів, можливо намалювати комікс про те, як умовна бабушка не може отримати судове рішення, бо немає суддів, треба сплатити великий судовий збір і роками чекати вердикту, бо судді завантажені…».
Занепокоєння та рішуче засудження
На це зауваження схвально відреагувати судді, тож на голосування з питань законопроекту № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» була винесена і резолюція про посилення комунікацій з правничою спільнотою, суспільством, міжнародними партнерами.
Загалом за результатами довгого обговорення (висловилось по кілька суддів з кожної касації) 168 верховних суддів проголосувало:
1) за визнання законопроекту таким, що загрожує незалежності судової системи;
2) за підтримання консультативного висновку Вищої ради правосуддя;
3) за уповноваження голови Верховного Суду підписати звернення до Президента, Верховної Ради щодо неприйнятності пропонованих змін та до міжнародних інституцій - щодо отримання висновків.
Остаточний текст постанови Пленуму підготує редакційна група суддів.
Судді бідкаються (влада розводить руками)
Доповідала ж це питання порядку денного голова Верховного Суду Валентина Данішевська. По-перше, вищі судді підтримують підвищення розміру суддівської винагороди (або урівняння незалежно від проходження кваліфоцінювання) для всіх суддів нижчих інстанцій. Але категоричне неприйняття викликали ініціативи щодо скорочення вдвічі кількості верховних суддів, люстрація очільників врядування та перегляд дисциплінарних процедур.
Щодо останнього висловилась нині суддя, а до цього - член Вищої ради правосуддя Алла Лесько. Вона обґрунтовано проти повернення до анонімних скарг на суддів, адже минулий склад ради вимушений був розглянути сотні звернень, поданих від імені трьох осіб без зазначення жодних контактів.
Повертаючись до питання скорочень у ВС, пані Данішевська вказала на відсутність обґрунтувань і сумнівну обіцянку ухвалити закон про зменшення навантаження через впровадження додаткових процесуальних фільтрів. Вона резонно зазначила, що навіть існуючі фільтри (сумнозвісні малозначні спори) викликають обурення як суспільства, так і правників: немає розуміння, що судові рішення мають прийматись у судах першої та другої інстанцій.
Проте, як зазначив доповідач з Касаційного цивільного суду, у застосуванні додаткових фільтрів є проблема - забезпечення якісного перегляду рішень першої інстанції: в касації скасовуються близько 17 % постанов апеляційних судів (а, зокрема, по Закарпатському апеляційному суду цифра сягає 25 %). Мовляв, ми всі хочемо стати судом права, але ж… у багатьох випадках КЦС є останньою надією, касаційні суди усувають помилки апеляції. Крім того, на якість рішень впливає і кадровий голод - апеляції укомплектовані менш ніж наполовину.
ВС завалений справами: щодня надходить 360 касаційних звернень; у провадженні знаходиться 65 тис. справ. Тож звільнення 93 «зайвих» суддів (з закладених чинним законом 200 (наявні 193) має залишитись 100) вочевидь збільшить строки розгляду справ.
Касаційні суди теж розказали про свою завантаженість. Проте, як зазначила пані Данішевська, розробники законопроекту не цікавились статистичними даними.
Обстоюючи у своєму колі своє право на працю судді згадали і про міжнародні вимоги до праосуддя. Адже суддям гарантується строк перебування на посаді; їх соціальні гарантії, оплата не можуть бути зменшені, навіть з огляду на політичну ситуацію.
Вихід є
Крім того, верховні судді мають своє бачення реформи.
По-перше, слід наповнити кадрами суди першої і другої інстанцій.
По-друге, забезпечити єдність судової практики для застосування процесуальних фільтрів.
По-третє, почати застосувати фільтри повною мірою.
По-четверте, лише після розгляду всіх переданих від ліквідованих касаційних судів справ можна переходити до об'єктивного скорочення кількості верховних суддів.
І нарешті, судді боротимуться з дискредитаційними кампаніями щодо Верховного Суду і судової системи.
«Суддя - звичайна людина, яку можна залякати. Але суддю не лякають громадяни чи інвестори, які приходять до суду. Суддю може залякати лише влада - звільненням, кримінальними справами… Слід зрозуміти, що забезпечення суддів, гарантії незмінюваності - це ті гарантії, які надаються людям, а не суддям», - нагадала пані Данішевська.
Нагадаємо, законопроект № 1008 прийнято за основу. Свої зауваження до нього висловили Вища рада правосуддя, Національна асоціація адвокатів, Асоціація правників України, Рада суддів України.
Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ
Фото Юрпрактики
