Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Судді радились, як вирішувати справи про банкрутство: КГС ВС провів розширену нараду

Реклама

19 жовтня за участі голови Верховного Суду Валентини Данішевської відбулась розширена нарада суддів Касаційного господарського суду, апеляційних та місцевих господарських судів щодо проблемних питань, які виникають при розгляді справ про банкрутство.

З вітальним словом після В. Данішевської виступив суддя - секретар палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк, який наголосив на важливості колективного професійного обговорення майбутніх нововведень для подальшого застосування у суддівській роботі. 

Оскільки напередодні Верховна Рада ухвалила Кодекс з процедур банкрутства, який приблизно через 7 місяців (набуває чинності через 6 місяців з дня офіційного опублікування) замінить нині діючий Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мова зайшла про майбутнє інституту, до якого мають бути готові судді.

Важливо, що незважаючи на дводенний розгляд за повною процедурою і зачитування запропонованих правок, Закон було прийнято з озвученими перед голосуванням зауваженнями. І хоча стенограма засідання доступна на сайті Верховної Ради, остаточна редакція буде відома після офіційного опублікування.

За словами Ігоря Ніколаєва, юридичного радника Центру комерційного права, національного експерта Проекту ЄС «Право-Justice» у касаційного суду залишатиметься чотири повноваження щодо перегляду ухвал: про початок процедури банкрутства, щодо ліквідації, вимог кредиторів, а також фінальної ухвали про закінчення провадження. Реформа інституту банкрутства, за його словами, полягає у наступному: легкий вхід в процедуру; швидкі процедури; продаж майна боржника за найвищою ціною. При цьому процеси на підприємстві не мають припинятися.

«Треба прагнути пришвидшення процедури банкрутства, в іншому випадку не буде досягнуто результату (адже майно дешевшає). Юридичні процедури не мають заважати процесу, тому що єдиною легітимною метою кредитора є отримання грошей, він не має прагнути чогось іншого», - зауважила В. Данішевська.

Кодекс складається з чотрирьох книг, одна з яких регулює банкрутство фізосіб. «Для суддів тут немає нічого нового, - вважає І. Ніколаєв, - адже є досвід розгляду справ про банкрутство ФОПів».

В. Данішевська додала, що подібне нововведення є великою пільгою для позичальників, але треба розуміти, що звільнити від боргу можна лише ту особу, яка прагне його погасити. «Не допустити зловживань законом - наше завдання. Судді мають пояснювати не лише юристам, але й суспільству, що це - не беззаперечне списання боргів», - вважає В. Данішевська. За її словами, має бути передбачена система спостережень за витратами таких людей в певний період після списання боргу, до суддів має надходити інформація, зокрема, з банків.

Вона додала, що в процесі підготовки кодексу прагнули прибрати все, що затягує процедуру. Наприклад, погодження процедури санації кредиторами, які часто використовували цю можливість для блокування процесу, зокрема це стосується державних органів, які мають усвідомити, що є боржниками а не контролерами. Зараз перед судом поставлять два завдання: забезпечити повідомлення кредиторів про наявний план і надати їм можливість відгукнутися, тому блокувань більше не буде.

Ще одна позитивна новела, за словами І. Ніколаєва, - це виключно електронна форма аукціонів, що унеможливить продаж квартири на біржі з ліцитатором за 1 гривню. Крім того, подолано перепони для підведення майна до реалізації: початкову ціну продажу майна боржника визначатиме сам арбітражний керуючий, а ринкову ціну визначить попит. Але це не виключає оцінку згідно з Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якщо вона буде потрібна.

Протягом дня судді обговорювали проблеми застосування Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у контексті положень Господарського процесуального кодексу, а також проблемні питання ліквідаційної процедури.

І хоча з набуттям чинності новим Кодексом з процедур банкрутства постануть інші проблеми правозастосування, ще як мінімум півроку судді, кредитори і боржники діятимуть за правилами чинного Закону про банкрутство, а з урахуванням перехідних положень кодексу - Закон застосовуватиметься до закінчення розпочатих процедур. Саме тому такі наради є корисними, адже професійні питання судді обговорювали і в кулуарах, найбільше питань ставили В. Данішевській, яка погодилась з необхідністю провеження подібного обговорення вже остаточних положень кодексу.

Марина Ясинська, ЮРЛІГА

Оставьте комментарий
Войдите чтобы оставить комментарий
Войти

Похожие новости