1. Надано згоду на утримання під вартою судді Олександра Коваленка
7 листопада ВРП задовольнила подання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького про надання згоди на утримання судді господарського суду Сумської області Олександра Коваленка під вартою. Суддя був затриманий 1 листопада відразу після вчинення тяжкого злочину на підставі статей 208, 482 Кримінального процесуального кодексу. 2 листопада йому оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК. О. Коваленко підозрюється у проханні надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах надавача дій з використанням службового становища.
2. Створюються Чернівецький окружний суд та Черкаський окружний суд
7 листопада ВРП вирішила підтримати ліквідацію Першотравневого, Садгірського і Шевченківського районних судів міста Чернівців та утворення Чернівецького окружного суду. Також схвалена ліквідація Черкаського і Чигиринського районних судів Черкаської області, Придніпровського і Соснівського районних судів міста Черкас та утворення Черкаського окружного суду. Підставою для ліквідації та утворення зазначених судів є зміна адміністративно-територіального устрою Чернівецької області та оптимізація видатків державного бюджету.
3. Встановлено, що слідчий прокуратури Одеської області Костянтин Шведчиков не порушив вимоги щодо несумісності
7 листопада ВРП визнала відсутність порушення Костянтином Шведчиковим вимог щодо несумісності. Заява про порушення надійшла від керівника Генеральної інспекції Генпрокуратури Володимира Уварова, який зазначив, що К. Шведчиков, успадкувавши право на частку у статутному капіталі ТОВ, здійснював організаційно-розпорядчі функції, що належать до компетенції виконавчого органу товариства. ВРП пояснила, що чинне законодавство не визначає загальні збори товариства як виконавчі та контролюючі органи товариства, тому немає підстав для висновку про те, що слідчий порушив вимоги щодо несумісності, встановлені пунктом 2 частини першої статті 25 Закону «Про запобігання корупції». Не встановлено інших обставин, які б свідчили про діяльність К. Шведчикова, пов'язану із участю у виконавчих чи контролюючих органах або наглядовій раді ТОВ.
4. Уповноважені органи зобов'язані фіксувати надані відомості про кримінальні правопорушення
7 листопада, розглянувши повідомлення судді Ленінського районного суду міста Кіровограда Леоніда Плохотніченка про втручання посадових осіб прокуратури Кіровоградської області в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, ВРП ухвалила звернути увагу Генпрокуратури на дотримання приписів статті 19 Конституції, статті 214 КПК щодо обов'язку уповноважених органів здійснювати фіксацію наданих відомостей про кримінальні правопорушення. Суддя повідомив ГПУ про втручання в його діяльність через внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про вчинення ним злочинів за статтями 366 та 375 Кримінального кодексу. Однак за результатами розгляду прокуратура Кіровоградської області (в яку були направлені повідомлення) відомості до ЄРДР не внесла з посиланням на те, що заявах не зазначено обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, а їхній зміст зведено до незгоди з рішеннями прокуратури.
5. Суддя Наталія Неганова буде звільнена
7 листопада було розглянуто скаргу судді Подільського районного суду міста Києва Наталії Неганової на рішення Другої Дисциплінарної палати від 7 червня 2017 року про звільнення її з посади судді. Оскаржуване рішення залишено без змін, оскільки суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою допустила очевидні і грубі порушення, а наслідки істотного дисциплінарного проступку негативно вплинули як на права конкретної особи, так і на ступінь довіри суспільства до судової влади в цілому. Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою, Н. Неганова не навела наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення як підстави для застосування запобіжного заходу; не зазначила обставин на підтвердження того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам вчинення підозрюваним дій, які зашкодять інтересам розслідування та/або судового розгляду кримінальної справи, не оцінила докази, на яких ґрунтувалося клопотання, з точки зору належності, допустимості та достовірності, і не відкинула ті з них, що не відповідають цим критеріям; не відреагувала на заяву особи щодо вчинення стосовно неї під час затримання фізичного насильства з боку військовослужбовців, які за законом не входять до кола службових осіб, уповноважених здійснювати затримання, та заяву його захисника, що правоохоронні органи своєчасно не вживають заходів для надання належної медичної допомоги.
6. Обрання запобіжного заходу за відсутності обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, є істотним порушенням норм права
Залишено без змін рішення Другої Дисциплінарної палати від 11 квітня 2017 року про притягнення судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області Оксани Хорошун до дисциплінарної відповідальності та застосовування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення. Рада вирішила, що: оскаржуване рішення не містить оцінки ухвал, постановлених суддею, а стосується оцінки її дій як слідчого судді та містить висновки про невиконання її обов'язків, що не виходить за межі повноважень дисциплінарного органу; допущені суддею порушення процесуального закону є істотними (суддя застосувала тримання під вартою за відсутності обґрунтованого висновку про наявність вказаних у клопотанні ризиків; не розглянула можливості альтернативних запобіжних заходів; не врахувала особи підозрюваних, не зафіксувала заяву особи про застосування до неї насильства під час затримання та не забезпечила невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи тощо) та порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів; відповідальність за дії, вчинені суддею, не скасовано та не пом'якшено.
7. Скасовано рішення Третьої Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Андрія Зінченка
9 листопада, ВРП, розглянувши скаргу судді Харківського окружного адміністративного суду Андрія Зінченка, скасувала рішення Третьої Дисциплінарної палати від 31 травня 2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та закрила дисциплінарне провадження. Рішення прийнято з трьома окремими думками. Хоча допущені суддею порушення під час розгляду справи містять ознаки дисциплінарного проступку, який на момент вчинення охоплювався пунктом 1 частини першої статті 83 Закону «Про судоустрій і статус суддів» у відповідній редакції, однак строк притягнення до дисциплінарної відповідальності сплинув.
8. Відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Іванни Бакай
9 листопада, ВРП, розглянувши скаргу Наталії Райти на рішення Першої Дисциплінарної палати від 30 серпня 2017 року про відмову у притягненні судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Іванни Бакай до дисциплінарної відповідальності, ухвалила залишити рішення без змін. Скаржниця вважає, що дисциплінарна палата не надала належної оцінки всім її доводам, викладеним у дисциплінарній скарзі щодо порушення суддею норм процесуального права. Доводи скаржниці не підтвердилися, оскільки наведені відомості, заявлені в межах скарги, вже були предметом розгляду Дисциплінарної палати.
9. Суддя Іван Дірко не порушив присягу
9 листопада ВРП задовольнила скаргу судді Центрального районного суду міста Миколаєва Івана Дірка на рішення Третьої Дисциплінарної палати від 24 травня 2017 року. ВРП вирішила вилучити з мотивувальної частини рішення посилання на вчинення суддею порушення присяги (істотного дисциплінарного проступку) та встановити наявність у його діях дисциплінарного проступку. Суддя не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності через сплив строку.
10. Відбулось втручання в діяльність судді Євгена Чаку
9 листопада ВРП розглянула повідомлення судді Київського апеляційного адміністративного суду Євгена Чаку про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. На адресу судді надійшли заяви з погрозами його життю та вимогою заявити самовідвід у конкретній судовій справі. За даними фактами внесено відомості до ЄРДР та розпочато розслідування за ознаками частини першої статті 376 Кримінального кодексу. ВРП вирішила звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 15 вересня 2017 року.
11. Порушення гарантій незалежності суддів відповідальними особами органів прокуратури можуть слугувати підставою їхньої дисциплінарної відповідальності
9 листопада ВРП, розглянувши повідомлення судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Інни Макаренко про втручання у її діяльність, вирішила звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з дисциплінарною скаргою стосовно дій першого заступника прокурора Донецької області Олександра Лівочки, які порушують гарантії незалежності суддів у частині неналежного розгляду повідомлення судді, а також внести до Генпрокуратури подання про притягнення до відповідальності інших осіб, які порушили гарантії незалежності суддів у частині неналежного розгляду повідомлення судді. Після оголошення суддею ухвали про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернення обвинувального акта прокурору через встановлення судом обставин фальсифікації кримінального провадження з метою звільнення від відповідальності осіб, якими вчинено злочин, особа, яка представилась співробітником Управління СБУ в Донецькій області, у телефонній розмові вимагала від судді пояснень та погрожувала дисциплінарною та кримінальною відповідальністю за прийняте рішення. При цьому заступник прокурора Донецької області повідомив про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей, викладених у повідомленні судді про втручання у її діяльність.
12. Процедура притягнення судді до кримінальної відповідальності не може бути використана для здійснення тиску з метою ухвалення ним «потрібного» судового рішення
Розглянувши повідомлення судді окружного адміністративного суду міста Києва Євгенія Аблова про втручання в його діяльність, ВРП вирішила внести Директору Національного антикорупційного бюро України подання про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушують гарантії незалежності суддів. Є. Аблов зазначив, що детектив НАБУ незаконно зареєстрував кримінальне провадження за фактом вчинення ним злочину, передбаченого частиною другою статті 368-2 КК, з метою втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя, намагався примусити ухвалити «потрібне» рішення в адміністративній справі, відповідачем у якій є НАБУ, у зв'язку з чим суддя заявив самовідводи у низці адміністративних справ, що перебували у його провадженні. ВРП констатувала, що досудове розслідування кримінальному провадженні щодо Є. Аблова триває майже рік, проте повідомлення про підозру судді та жодній іншій особі не вручено, що тривалий час унеможливлює розгляд цим суддею адміністративних справ, стороною в яких є НАБУ, негативно позначається на авторитеті судової влади та підриває авторитет правосуддя. Рада дійшла висновку, що детективи НАБУ діють не у спосіб та поза межами повноважень, визначених чинним законодавством, а їхні дії можуть бути розцінені як втручання в діяльність судді Є. Аблова щодо здійснення правосуддя.
13. Суддю Любов Бессараб тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя
Суддю Гагарінського районного суду міста Севастополя Любов Бессараб тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення. Дисциплінарна справа була відкрита з огляду на те, що Указом Президента Російської Федерації 2014 року Л. Бессараб була призначена суддею Гагарінського районного суду міста Севастополя після окупації Криму військами Російської Федерації. В її діях щодо зайняття посади судді іноземної держави - країни-агресора вбачаються ознаки порушення присяги судді.
