23 квітня в прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся круглий стіл на тему «Нові санкції щодо країни-агресора: блокувати не можна дозволити». У заході взяли участь юристи, представники державних органів та оператори телекомунікаційних послуг.
Учасники круглого столу обговорили низку питань, що стали актуальними після набуття чинності Указом Президента № 133/2017. Нагадаємо, саме цим Указом було введено в дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій щодо низки російських компаній.
ЛІГА:ЗАКОН продовжує шукати рішення для бізнесу, тому на цьому заході одним із головних питань стало блокування соціальних мереж і реакція ділових кіл.
Розпочинаючи діалог, Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко заявив, що рішення РНБО не має на меті боротьбу з пропагандою, воно запроваджує економічні санкції. Влада усвідомлює, що певна кількість громадян продовжуватиме користуватися соціальними мережами за допомогою допоміжних програм. Однак наразі ключовим завданням є розірвання зв'язків між владою Російської Федерації, її силовими структурами та дітьми, які cтановлять основну цільову аудиторію соцмереж. Крім того, також необхідно перешкодити спілкуванню сепаратистів, які використовують заборонені ресурси для комунікації та фінансування тероризму. Потрібно відновити керованість інформаційним суверенітетом, яку було втрачено з початком агресії на сході країни. Рішення РНБО спрямовано на ускладнення ворогу нав'язування своїх поглядів та інформації, оскільки сьогодні головним питанням є питання безпеки і, відповідно, зменшення ризиків для населення.
Крім того, А. Біденко зазначив, що оператори та провайдери телекомунікаційних послуг повинні вдаватися до саморегуляції та самостійно вирішувати, яким чином вони будуть виконувати рішення РНБО, враховуючи свої технічні можливості.
| Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко (перший справа) |
Представник Держспецзв'язку Кирило Корсаков пояснив, що Служба контролюватиме дотримання заборони використання російських ресурсів у держсекторі. При цьому за бізнес-середовище Держспезв'язку не відповідає. Служба не має юридичних повноважень для розроблення будь-яких нормативних актів, якими б було врегульовано механізм застосування санкцій операторами та провайдерами. «Ми займаємося захистом інформації, а не захистом від інформації», - пояснив експерт.
Питання врегулювання на державному рівні механізму блокування забороненого контенту надзвичайно актуальне для операторів і провайдерів. Своєю позицією з цього приводу поділився Андрій Осипов, керівник юридичного департаменту lifecell. За його словами, оператори не мають єдиного розуміння, як саме провадити блокування. Кожен сам вирішує, чи блокувати IP, DNS або ін. У кожного є свій підхід та свої технічні можливості, проте цей процес не може відбуватися хаотично. Тому провайдери й оператори очікують єдиного порядку чи інструкції, якими буде врегульовано всі питання. При цьому вони готові співпрацювати для розроблення такого документа, проте залишається незрозумілим, до якого саме органу слід звертатися.
Микита Полатайко, координатор IT-практики Sayenko Kharenko, зауважив, що, крім власне порядку застосування санкцій, незрозумілою залишається й відповідальність за невиконання Указу. На думку юриста, у питанні застосування санкцій має бути максимальна визначеність. Держава повинна зробити норму поведінки зрозумілою, а все, що зумовлює питання, пояснити. М. Полатайко навів приклад НБУ, який пояснив банкам, як саме блокувати активи. Конкретні правила - це те, що потрібно і бізнесу, і юристам, - вважає експерт.
| Експерти обговорили проблеми застосування санкцій до російських інтернет-ресурсів |
Питання застосування санкцій особливо хвилює корпоративних юристів. Директор цифрової медіаагенції Mediahed Ігор Потієвський зазначив, що для них найголовнішим є повернути кошти клієнтів, які «зависли» на рахунках підсанкційних юридичних осіб. Держава не пояснила, як саме можна вирішити питання повернення коштів або їх сплати за послуги, що були надані раніше.
Свою позицію стосовно договірних відносин із контрагентами, які опинилися під дією санкцій, висловила й Олена Андрієнко, керівник юридичного відділу Publicis One в Україні. Так, на її думку, невирішеним залишається питання законності сплати коштів посередникам. Крім того, О. Андрієнко зауважила, що держава, заборонивши ряд російських ресурсів, створила певну монополію, тому відкритим залишається питання, чи буде Антимонопольний комітет реагувати на це належним чином.
Підтримала колегу Ірина Муштіна, засновник Digital Developers Committee, CEO CF.Digital, яка зазначила, що заборона російських ресурсів сприятиме збільшенню витрат для клієнтів. Адже перехід користувачів з одного ресурсу на інший зумовлює наслідування, яке сприяє збільшенню вартості кліка, банера та ін.
На питання, чи варто очікувати позовів до суду, підставою для яких буде застосування санкцій, відповіла Наталія Осадча, партнер SIUTKIN&PARTNERS. Вона повідомила, що в мережі вже з'явилися зразки позовів від фізичних осіб щодо визнання Указу Президента незаконним і стягнення збитків, завданих неможливістю подальшого користування забороненим програмним забезпеченням. Адвокатка впевнена, що бізнес йтиме до суду, якщо зазнає значних збитків. Однак відстоювати свої права бізнесу стане легше, якщо чітко врегулюють порядок застосування санкцій. При цьому, на думку Н. Осадчої, варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка є однозначною, - держава повинна врегулювати обмеження права на інформацію законом.
| Мінінформполітики співпрацюватиме з представниками бізнесу в питаннях створення регламенту щодо застосування санкцій |
На сумнівність застосування саморегуляції для блокування доступу до заборонених ресурсів звернув увагу Олександр Федієнко, Голова Правління Інтернет Асоціації України. Він зауважив, що доки не буде встановлено чітких правил, кожний оператор і провайдер блокуватиме портали по-своєму, що навряд чи буде ефективно. Крім того, шкоди може зазнати інформаційний простір.
Дискусія завершилася пропозицією представника Мінінформполітики А. Біденка для бізнесу, операторів і провайдерів телекомунікацій про співпрацю з органами влади, зокрема Міністерством, з метою розроблення ефективного механізму застосування санкцій. Міністерство готове лобіювати пропозиції та розроблені бізнесом інструкції.
Світлана Болюбаш, ЮРЛІГА
