ЛІГА:ЗАКОН проводить круглий стіл на тему «Нові санкції щодо країни-агресора: блокувати не можна дозволити». Провідні експерти обговорюють Указ Президента, яким введено в дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій щодо низки російських компаній.
Представник НКРЗІ Артем Біденко повідомив, що регулятор оприлюднив інструкцію для телеком-операторів.
Представники держорганів пояснюють, що якщо б влада ухвалила рішення про штрафи, то отримала б щквал критики. Вони вважають, що бізнес краще розбирається в польовій ситуації. Як ефективніше блокувати доступ - через DNS чи по-іншому - знають саме провайдери.Держава і бізнес мають працювати разом - вважають в НКРЗІ.
Зі свого боку представник lifecell пояснив, що проблема не в підготовці документу. Питання полягає в контролі - ні СБУ, ні НКРСІ, ні Держспецзвязку неможуть пояснити, яким чином виконання заборони буде контролюватися. «Ми не знаємо, з ким саме контактувати - допоможіть знайти особу, яка приймає рішення», - так експерт звернувся до представника НКРЗІ.
Андрій Дацюк, доцент кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України зауважив, що рішення є шоковим для субєктів господарбвання. При цьому само собою зрозуміло, шо подібну заборону мали ввести ще 3 роки тому. «Відновлення територіальної цілісності в умовах гібридної війни неможливе без застосування адекватних заходів» - вважає експерт.
Блокування сайтів - це лише верхівка айсбергу. Указ містить безліч незрозумілих обмежувальних заходів. Зокрема, мова йде про відсутність визначення понять «обмеження торгових операцій», «інтернет провайдер», «обмеження телекомунікаційних послуг». Провайдери запевняють, що ці питання неможливо вирішити шляхом саморегулювання.
Експерти намагались знайти відповідь на питання виконання договорів. Наприклад, існує досвід попередніх санкцій - Мінекономрозаитку надає дозволи на разові транзакції. Але коли йде мова про бізнес, виникають питання валютного регулювання. М. Полатайко запевнив, що бізнес може придумити юридичні механізми, але держава має розяснити, що можна робити для виконання договорів, а що ні.
«Бізнес не хоче чекати СБУ з заявою, про фінансування тероризму через виконання договору з підсанкційною компанією», - зазначив М. Полатайко.
Зі свого боку представник НКРЗІ пояснив, що конкретного рішення немає через специфіка українського державного апарату полягає у розмитості відповідальністі між всіма органами.
Наприкінці був озвучений головний меседж круглого столу: «Ми готові лобіювати пропозиції та розроблені бізнесом інструкції».
Дякуємо за увагу!
Слідкуйте за анонсами наступних заходів ЛІГИ:ЗАКОН!
Читайте текстову онлайн-трансляцію заходу:
Круглий стіл «ЛІГИ:ЗАКОН»: санкції направлені на відновлення інформаційної безпеки
Круглий стіл «ЛІГИ:ЗАКОН»: провайдери мають отримати конкретний регламент блокування
Круглий стіл «ЛІГИ:ЗАКОН»: рішення РНБО є форс-мажором
Круглий стіл «ЛІГИ:ЗАКОН»: збитки, завдані санкціями, почнуть стягувати через суд
