Міжнародний комерційний арбітраж як інституція має завдання надати бізнесу зручний, швидкий і компетентний інструмент розгляду спорів, який би якнайкраще відповідав потребам ділової практики. Рік за роком кількість звернень до арбітражів лише зростає, що демонструє зростання поваги та довіри до відповідних інституції.
Найстарший український міжнародний арбітраж - Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України - святкує вже 25 років своєї діяльності. Напередодні цієї знаменної дати було презентовано й новий Регламент, який набере чинності з 1 січня 2018 року.
Отже, з огляду на дві важливі події для українського арбітражу, ЮРЛІГА звернулася з декількома питаннями до голови МКАС при ТППУ Миколи Федосовича Селівона.
ЮРЛІГА: Миколо Федосовичу, у 2017 році МКАС в Україні святкує ювілей у чверть століття. Як правознавець, який спостерігав та безпосередньо впливав на становлення та формування як системи судового, так і системи альтернативного вирішення спорів в Україні, як Ви оцінюєте темпи розвитку арбітражу в Україні порівняно з іншими державами Східної Європи?
М. Селівон: Заснування першого в історії України інституційного міжнародного комерційного арбітражу майже збіглося зі здобуттям незалежності України як держави. Однак, за цей порівняно короткий час український арбітраж не тільки став на ноги, але за якісними та кількісними характеристиками впевнено зайняв одне з чільних місць серед арбітражних інститутів не лише Східної, але й Центральної Європи. Цьому сприяло декілька факторів: скасування монополії на зовнішню торгівлю та надання права всім суб'єктам підприємництва займатись зовнішньоекономічною діяльністю; створення в Україні відповідного правового поля, яке давало змогу арбітражним інститутам функціонувати за світовими стандартами - Україна як член ООН є учасницею двох найважливіших міжнародних конвенцій із арбітражу та одна із перших на пострадянському просторі прийняла у 1994 році Закон про міжнародний комерційний арбітраж, який повністю відтворює Типовий закон ЮНСІТРАЛ; проарбітражна політика української держави та державних судів, які виконують щодо арбітражу важливі та чутливі для нього функції контролю і сприяння. Важливим чинником стало й те, що майже 20 років керманичем нашого арбітражу був Ігор Гаврилович Побірченко - фронтовик, академік, учитель, видатна особистість, яка згуртувала навколо себе найкращих фахівців України та інших держав і, враховуючи його внесок, можна без перебільшення сказати, що він є організатором українського арбітражу.
ЮРЛІГА: МКАС у 2016 році прийняв до провадження найбільшу серед європейських арбітражних інституцій кількість справ. За статистикою 2016 року МКАС прийняв до провадження 553 міжнародні справи, SCC - 103 справи, VIAC - 60 справ. На Вашу думку, це свідчить про зростання популярності МКАС як арбітражної інституції, чи про збільшення кількості спорів за участі української сторони?
|
Микола Селівон |
М. Селівон: Однією зі сторін спору є завжди нерезидент і він має таке ж право обирати юрисдикцію, як і українська сторона. Погоджуючись передавати спори на розгляд до МКАС, обидві сторони таким чином висловлюють йому свою довіру.
Останнім часом у зв'язку із ситуацією в економіці з'являється все більше різноманітних та складних спорів, а також збільшується частка спорів між винятково іноземними підприємствами та спорів, які розглядають іноземними мовами.
Наведена статистика свідчить, що МКАС користується певною довірою серед представників бізнесу. Сторони під час звернення до арбітражу переслідують одну мету - провести об'єктивне, компетентне, швидке та маловитратне вирішення спору й отримати якісний кінцевий продукт - справедливе арбітражне рішення, яке може бути виконано в країні боржника. Ступінь реалізації такого запиту користувачів арбітражних послуг і є показником ефективності арбітражу. МКАС уже чверть століття вдосконалює та запроваджує високі світові стандарти для задоволення вимог бізнесу до арбітражу. Сьогодні МКАС може запропонувати:
- унікальний досвід вирішення зовнішньоекономічних спорів (зважаючи на ту кількість справ, яку МКАС щороку приймає до свого провадження);
- прозору та передбачувану вартість арбітражних послуг, яка в середньому в 3 - 4 рази конкурентніша, ніж в арбітражних інституціях Центральної та Західної Європи, а також відсутність додаткових зборів у разі подання клопотання про вжиття забезпечувальних заходів;
- швидкий розгляд справ - 90 % справ розглядають у строк, що не перевищує півроку (60 % справ розглядають до 3 місяців, менше 1 % справ розглядають понад 12 місяців);
- ефективне вирішення спорів - у середньому лише 2,5 % рішень МКАС оскаржують, із них скасовують лише близько 1 % рішень. Рішення МКАС виконують у понад 110 країнах світу.
- економний арбітражний розгляд: у арбітражі відсутня адвокатська монополія, а швидка та зрозуміла процедура дає змогу користувачам брати участь у процесі без залучення зовнішніх юристів;
- комфорт: арбітражні процедури МКАС відповідають потребам сторін процесу, діє високий рівень підтримки сторін процесу та арбітрів з боку Секретаріату та комфортні умови арбітражного розгляду.
Усе зазначене вище робить МКАС не тільки конкурентом арбітражних інституцій Центральної та Східної Європи, а й дає змогу бути достойною альтернативою державним судам.
ЮРЛІГА: 14 вересня Ви презентували нову редакцію Регламенту МКАС при ТППУ. Які головні переваги нового Регламенту для учасників процесу, як його оцінюють фахові юристи?
М. Селівон: Протягом усього періоду становлення та розвитку МКАС основним нашим кредо є постійне вдосконалення та баланс між імплементацією прогресивної практики в сфері арбітражу та збереженням власного виняткового досвіду вирішення спорів, що дає змогу швидко та оперативно реагувати на виклики сучасності.
Нову редакцію Регламенту розроблено з урахуванням світових тенденцій в арбітражі та реформи процесуального законодавства. У Регламенті детально регламентується інститут забезпечувальних заходів, уточнюються правила доказування та вводиться поняття «електронних доказів», урегульовується статус та порядок залучення свідків до участі в розгляді справи, виділяються дві категорії експертів - експерти, призначені стороною, та експерти, призначені арбітражним судом, урегульовується питання процесуального правонаступництва. Крім того, регламентовано порядок використання онлайн-технологій в арбітражному процесі.
Враховуючи досвід арбітражної спільноти, передбачено можливість проведення організаційних нарад для підготовки справи до розгляду, установлення процесуального графіка розгляду справи, уводиться стадія винесення рішення та змінюється підхід до визначення дати рішення, запроваджується процедура перевірки проекту арбітражного рішення генеральним секретарем МКАС.
Незважаючи на те, що МКАС швидко та оперативно вирішує спори, ми врахували потреби користувачів наших послуг і запровадили процедуру прискореного арбітражного розгляду справи, який здійснюється на підставі тільки письмових матеріалів без проведення усного слухання у складі одного арбітра, якщо сторони не домовились про інше. Під час прискореного арбітражного розгляду встановлюють чіткі та стислі строки для кожної процесуальної стадії та в цілому строк розгляду справи не перевищуватиме двох місяців.
Разом із тим, МКАС намагається примирити сторони під час розгляду та спонукати їх до мирного врегулювання спору, саме з цією метою запроваджено таку новелу як повернення позивачу 25 % арбітражного збору під час винесення складом Арбітражного суду рішення на узгоджених сторонами умовах.
Я вважаю, що фахові юристи-арбітражники дадуть належну оцінку новому Регламенту МКАС.
ЮРЛІГА: Для забезпечення прозорого та професійного розгляду справ, а також формування довіри до МКАС винятково важливу роль відіграють арбітри. Цього року їх список розширився. За якими принципами формується список арбітрів МКАС, яким Ви бачите його через кілька років?
М. Селівон: Потужний кадровий потенціал є наслідком застосування жорстких критеріїв відбору кандидатур до списку арбітрів. Президія МКАС здійснює аналіз рівня професійних знань, досвіду у сфері арбітражу, наукової діяльності кандидата і навіть життєвої позиції. Нещодавно до Конституції України введено критерій доброчесності судді, а у МКАС його застосовують із 1992 року.
Правильно обрана стратегія формування списку арбітрів полягає в наданні пріоритету вченим у галузі цивільного, господарського, міжнародного приватного права та практичним працівникам у галузі юриспруденції. В основному до списку входили і входять академіки, науковці, викладачі, вітчизняні та іноземні фахівці в галузі права, арбітражу тощо.
Іноді МКАС критикують за наявність Рекомендаційного списку арбітрів, але МКАС послідовно дотримується принципу, що кожна поважна арбітражна інституція має перевіряти, кого сторони призначили арбітром. І для цього є об'єктивні передумови - сьогодні проблема, особливо у спорах між великим капіталом, не просто знайти висококваліфікованого арбітра, але й забезпечити його неупередженість, об'єктивність та незалежність. Доказом цього є те, що зараз на рівні ЮНСІТРАЛ обговорюється необхідність прийняття Кодексу етики арбітра.
Разом з тим, із гордістю можу сказати, що на сьогодні МКАС і Морська арбітражна комісія при ТПП України є чи не єдиними юрисдикційними органами України, які не піддаються злому духу корупції та лобізму в найгіршому сенсі цього слова. Уважаю, що підхід до формування рекомендаційного списку арбітрів, який ми обрали, витримав перевірку часом та довів свою дієвість, тому ми й надалі будемо дотримуватися зазначених вище стандартів під час обрання арбітрів.
ЮРЛІГА: Минулого року відбувся запуск повномасштабної судової реформи в Україні. На Ваш погляд, який вплив матиме судова реформа на розвиток арбітражу?
М. Селівон: 23 березня 2017 року у Верховній Раді України було зареєстровано розроблений Радою з питань судової реформи та подано Президентом України законопроект № 6232, який було прийнято 3 жовтня із низкою поправок. Значущість цього документа складно перебільшити, адже йдеться про реформування всього українського процесуального законодавства як складової реформи судової гілки влади, прийнято в новій редакції Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, а також внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та близько тридцяти Законів України, зокрема і до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Взагалі, чим ефективніше працює судова гілка влади, тим краще індивідууму, суспільству в цілому та його інститутам, одним з яких є і арбітраж.
Крім того, однією з цілей цього Закону є забезпечення належного рівня розвитку альтернативних способів вирішення спорів, зокрема у третейських судах та міжнародному комерційному арбітражі, а також надання сприяння цим недержавним юрисдикційним інститутам. Аналіз положень ГПК та ЦПК, які було винесено на друге читання в Парламенті, дає змогу зробити висновок, що вони містять багато позитивних новел, які направлені на підтримку державою міжнародного комерційного арбітражу, та сприятимуть встановленню проарбітражного клімату та підвищенню інвестиційної привабливості України:
- уперше на державному рівні задекларовано проарбітражну політику щодо розвитку альтернативних способів розв'язання спорів та системно регламентовано у процесуальному законодавстві порядок виконання судами функцій сприяння та контролю щодо міжнародного арбітражу та третейських судів;
- прогресивною новелою проекту ЦПК є зменшення кількості судових інстанцій у розгляді всіх питань судового контролю та сприяння міжнародному комерційному арбітражу. Апеляційні суди, як суди першої інстанції, розглядатимуть клопотання про скасування, визнання та приведення до виконання рішень міжнародного арбітражу, а також заяви про вжиття заходів забезпечення позову, витребування та забезпечення доказів, допит свідків, що дасть змогу зменшити кількість інстанцій та відповідно час розгляду судами цих категорій справ;
- передбачено можливість розгляду в одному об'єднаному провадженні заяви про виконання арбітражного рішення спільно із заявою про скасування такого рішення, встановлюються чіткі строки такого розгляду;
- процесуально забезпечено повноваження компетентного суду щодо зупинення провадження про оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу для того, щоб надати можливість складу арбітражного суду відновити арбітражний розгляд та усунути підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу;
- заповнено прогалину правового регулювання та передбачено право сторін арбітражного розгляду повторно звернутися до міжнародного комерційного арбітражу в разі скасування судом арбітражного рішення;
- урегульовано процедуру сприяння державними судами міжнародному комерційному арбітражу щодо вжиття заходів забезпечення позову та вводиться інститут зустрічного забезпечення, який є необхідною умовою для вжиття таких заходів;
- урегульовано процедури сприяння державними судами міжнародному комерційному арбітражу щодо забезпечення доказів;
- передбачено компетенцію суду щодо стягнення грошових коштів у валюті арбітражного рішення та визначення відсотків та/або пені, які підлягають сплаті до моменту виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, остаточна сума яких розраховуватиметься за правилами, визначеними у рішенні суду.
Разом з тим, для ефективного впровадження зазначених новел процесуального законодавства необхідно підвищити якість правосуддя та реальне виконання державними судами покладених на них законом функцій контролю та сприяння арбітражу. Успішно проведена судова реформа сприятиме розвитку та популяризації арбітражу, зробить Україну привабливим майданчиком для вирішення комерційних спорів.
ЮРЛІГА: МКАС провів рестайлінг, змінив зовнішній вигляд, презентував новий логотип. Чим зумовлено рішення МКАС про рестайлінг?
М. Селівон: 25 років - це не тільки підведення підсумків діяльності, але й визначення нових цілей і нових висот, яких потрібно досягти. МКАС й надалі продовжуватиме розвивати та підвищувати конкурентоспроможність арбітражного інституту. У наших планах стати в один ряд із іншими арбітражними центрами Західної Європи та Азії. Рестайлінг МКАС (ICAC) є логічним продовженням упровадження новітніх технологій і вдосконалення арбітражного процесу та спрямований на збільшення кількості користувачів наших послуг за рахунок передусім іноземного бізнесу.
