- Анастасіє Петрівно, Ви щойно виграли конкурс з відбору на посаду директора Департаменту з питань люстрації Мін'юсту. Як довго Ви працювали, як оцінюєте свою роботу і чому вирішили податися на таку високу посаду?
- Мушу зазначити, що офіційно я ще не призначена (інтерв'ю записувалось 28 квітня - ред.). Результати конкурсу оголосили в понеділок, 24 квітня, тож у його учасників є 10 днів для їх оскарження. Офіційне призначення буде після спливу цього строку. Мені здається правильним законодавче закріплення цього механізму, він додає ще більше прозорості конкурсу. Хоча він і так достатньо прозорий: всі етапи фіксувалися - відеозаписи можна знайти в Інтернеті, в тому числі й відео співбесіди зі мною. Ці 10 днів даються для того, щоб прибрати всі сумніви. Тому, повторюсь, я поки що не директорка, а виконуюча обов'язки. Працюю ж я понад рік. Починала з головного спеціаліста у відділі правового забезпечення та науково-аналітичної роботи. До того ж трохи більш як півроку здійснювала керівництво вищезазначеним відділом. Так склалось, що в короткий проміжок часу пішла і Тетяна Козаченко (колишня директорка Департаменту - ред.), і її два заступники (одна із заступниць - у декретну відпустку). Спочатку координацією роботи займалася Анна Калинчук, потім мене офіційно було призначено виконуючою обов'язки директора Департаменту. Коли було оголошено конкурс на посаду директора, подала необхідні документи. І знаєте, не жалкую. Інші кандидати говорили, що хочуть щось змінити, докладуть зусилля. При цьому оголошувались конкурси на посади головних, провідних спеціалістів, але ніхто з них чомусь не подав документи на ці посади нижчого рівня.
- Тобто в конкурсі брали участь люди ззовні, не з Департаменту?
- Так. Зазначу, що в конкурсі ще брала участь моя колега Олександра Чиковані, яка за результатом конкурсного відбору має зайняти посаду заступника Директора департаменту - начальника відділу правового забезпечення та науково-аналітичної роботи. Мені видається правильним вобирати керівника саме з колективу, адже він знає і людей, і процес. Розумієте, наша команда дуже злагоджено працює, і навіть коли не було керівника, в Департаменті всі питання вирішувались без проблем. По факту моя роль полягає в офіційному представництві Департаменту, координації та прийнятті рішень.
- Наскільки мені відомо, Департамент недоукомплектований. Скільки людей працює?
- Так, за штатним розкладом має бути 24 працівника. Однак Департамент недоукомплектований. Тому разом із конкурсом на директора Департаменту проводився також конкурс на заступників директора, і так само на спеціалістів. На всі вакантні посади в Департаменті. На цей час вакантними залишаються такі посади: заступник директора Департаменту - начальник відділу забезпечення реалізації Закону «Про очищення влади» в державних органах; начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи та взаємодії з громадськими інститутами; головний та провідний спеціаліст.
- Чим Ви займались до того, як прийшли в Мін'юст?
- У 2010 році закінчила Київський національний університет внутрішніх справ. Під час навчання почала працювати помічником народного депутата 6 скликання Еліни Шишкіної. Спочатку - на громадських засадах, потім - за контрактом, без поширення дії Закону «Про державну службу». У 2012 році вона не пройшла в парламент, тому мої повноваження як помічника припинились. Трохи більше року я працювала помічником народного депутата Олега Барни. Координувала діяльність інших працівників, тримала зв'язок з його помічниками на окрузі в Тернопільській області, забезпечувала належний розгляд звернень. Потім пройшла стажування в Мін'юсті та перевелася в Департамент з питань люстрації.
- Чому саме Департамент люстрації?
- Олег Степанович (Барна - ред.) був членом Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, де порушувалась і тема очищення влади. Я брала участь у заходах, організованих громадським рухом «Чесно». Також була присутня на засіданнях Тимчасової слідчої комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції при Вищій раді юстиції, створеної відповідно до Закону «Про відновлення довіри до судової влади». Вона розглядала питання щодо суддів, які виносили рішення в «майданівський період». Мене цікавив цей інститут, тому й вирішила працювати в Департаменті з питань люстрації.
- Але ж це дві різні «люстрації». ТСК розглядала питання «суддів Майдану» відповідно до Закону «Про відновлення довіри до судової влади», а Департамент займається люстрацією за критерієм зайняття посад у період з 2010 до 2014 року за Законом «Про очищення влади»…
- Останнє так само стосується і суддів. Венеційська комісія навіть зробила висновок щодо недопустимості подвійної перевірки суддів за двома різними законами. У ВР зареєстровано відповідний законопроект, але його ще досі не розглянули. Річ у тім, що Закон про відновлення довіри встановив річний термін дії ТСК, тому справи, які вона не встигла розглянути, передані до Вищої ради юстиції (зараз - Вища рада правосуддя - ред.). Тому по факту залишилась тільки перевірка за Законом «Про очищення влади», і колізія зникла. Зараз основна маса перевірок суддів відбувається саме за Законом «Про очищення влади».
- Чи особисто Ви брали участь у процесі підготовки подань щодо звільнення суддів у зв'язку з несумісністю до Вищої ради юстиції?
- Так, це робота Департаменту. На початок 2016 року 70 пакетів було подано до ВРЮ щодо суддів у зв'язку з несумісністю. Відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» особа, щодо якої виявлено критерії застосування заборони, передбаченої Законом про очищення влади, не може бути суддею. На початку 2017 року було подано ще 40 пакетів. Ми з колегами здійснили пошук в Єдиному реєстрі судових рішень за певними критеріями, передбаченими Законом «Про очищення влади», і ідентифікували 40 суддів, щодо яких було виявлено критерії застосування заборон. Зараз подання щодо цих суддів перебувають на розгляді у Вищій раді правосуддя.
- Тобто стосовно суддів йде два паралельних процеси: одні «люструються» за «рішення проти Майдану», а інші - за зайняття посад у період з 2010 по 2014 роки?
- Законом передбачено здійснення очищення влади щодо осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року посади члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника та заступника. Також очищення влади здійснюється щодо осіб, які обіймали ці посади у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період за власним бажанням; щодо судді, який постановлював ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалював рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від такої відповідальності відповідно до Закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», Закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». Крім того, Законом «Про очищення влади» передбачена так звана «майнова перевірка» щодо суддів.
- Простою мовою: ви подаєте до повноважного органу - Вищу раду правосуддя (колишня Вища рада юстиції - ред.) подання щодо суддів, які: а) виносили рішення в період масових акцій протесту, б) займали посади, передбачені Законом «Про очищення влади», в період з 2010 по 2014 рік.
- Так, і ще додам. Те, що ви сказали, стосується заборони займати державні посади протягом 10 років. Є ще заборона на 5 років - для її застосування треба рішення суду про те, що особа узурпувала владу. Поки жодного такого рішення нема.
- Чи веде Департамент судову роботу?
- У Департаменті більш як 50 справ. З ними можна ознайомитись на сайті Міністерства в рубриці «Очищення влади». Наявна повна інформація щодо учасників процесу і стадій судового розгляду. Певна кількість справ перебувають у провадженнях Департаменту судової роботи та банкрутства і в територіальних управліннях юстиції. Ми намагаємось максимально брати участь у судових засіданнях і формувати правові позиції. Дуже багато справ щодо застосування Закону, одному Департаменту нереально з ними впоратись.
- Кожне ваше рішення оскаржують?
- Оскаржують не наше рішення, Мін'юст не здійснює безпосередню перевірку. Процес відбувається децентралізовано. Кожен орган всередині своєї структури проводить перевірку співробітників. Це відбувається таким чином: надсилаються запити до відповідних органів перевірки, які за її результатами дають відповіді. Своєю чергою, орган, уповноважений на звільнення, формує довідку про застосування заборон. У результаті особа має бути звільнена протягом трьох днів. Довідка складається, і якщо критеріїв застосування заборон не виявлено - вона додається до особової справи, а людина продовжує працювати. Застосування заборон можливо наприклад, у зв'язку з виявленням таких критеріїв як за посадою, за зайняття штатних посад КДБ, за результатами майнової перевірки - щодо відповідності вартості майна доходу, отриманому із законних джерел, і так далі.
- Тобто роль Мін'юсту в процесі люстрації полягає в тлумаченні Закону?
- Не зовсім так. Департамент має право надавати роз'яснення щодо своєї діяльності. Тому ми виступаємо в більшості справ як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні того чи іншого учасника судового процесу. Ми доводимо правомірність дій як відповідача, так і позивача. Бувають різні випадки. Наприклад, справа щодо начальника управління Пенсійного фонду Івано-Франківської області - Анатолія Назарова. Ми пройшли усі три інстанції. Ця людина підпадала під люстрацію, оскільки мала відношення до КДБ, і таки була звільнена. І суд підтвердив те, що до нього здійснюються заходи щодо очищення влади. Ми беремо участь у процесі для того, щоб рішення було прийнято відповідно до чинного законодавства.
- Закон «Про очищення влади» є вичерпним - особи, які підпадають під люстрацію, рано чи пізно «закінчаться»…
- Так, перевірка в державних органах і органах місцевого самоврядування майже закінчилась. Основний масив роботи було зроблено за два роки (Закон «Про очищення влади» було прийнято у 2014 році - ред.). Зі звітом можна ознайомитися за посиланням. Зараз Закон працює як фільтр щодо претендентів на державні посади, які не проходили перевірку. За Законом, особа, яка претендує на зайняття посади в державному органі або органі місцевого самоврядування, має подати або довідку про проходження перевірки, або заяву про проведення перевірки. Щодо такої особа обов'язково проводиться перевірка.
- Тобто робота для Департаменту ще є…
- Так. По-перше, Закон «Про очищення влади» працює як фільтр до тих осіб, які хочуть прийти на державну посаду, оскільки дія Закону поширюється на претендентів: вони також обов'язково проходять перевірку, передбачену Законом «Про очищення влади», по-друге, є судді, по-третє, Конституційний Суд розглядає питання щодо відповідності Закону «Про очищення влади» Конституції. Направлень дуже багато.
- Повертаючись до Вашого призначення. Як ви сприйняли прояви сексизму та ейджизму на Вашу адресу?
- Ви знаєте, з того, що я бачила, не можу сказати, що суспільство дуже незадоволено моїм віком та статтю. Нагадаю, що ще півроку назад суддею могла стати 25-річна особа. І порівнюючи відповідальність, що лягає на плечі судді при прийнятті рішень, хоч і відповідно до законодавства, але за власним переконанням, з відповідальністю керівника підрозділу всередині Міністерства, можу сказати, що справлюсь. До того ж, я не маю права підпису - документи підписує профільний заступник Міністра. Крім того, в мене немає повноважень вирішувати, кого люструвати, а кого не люструвати. Посада і направлення важливі, однак ступінь відповідальності не корелює з віком. Тим паче, попит суспільства на прихід молодих кадрів є. Однак, коли таке трапляється, чомусь суспільство не готове сприймати молоду особу як керівника, який може досягнути певного успіху.
- Який середній вік співробітників Департаменту?
- Колектив дуже молодий - від 24 років і старше. В основному в нас працюють молоді хлопці і дівчата. І насправді це дуже добре. Вони працьовиті, розумні, дуже креативні. Вони не працюють за шаблонами. Їм цікаво довести справу до логічного позитивного кінця. І це, як на мене, те, що необхідно всім державним органам.
Бесіду вела Марина Ясинська
