У Києві завершилися судові змагання студентів-юристів з права Світової організації торгівлі. Право проводити Європейський Регіональний Раунд Судових змагань з права СОТ отримала Всеукраїнська громадська організація «Європейська Асоціація Студентів Права Україна». Змагання моделюють процес вирішення торгового спору із використанням механізму Світової організації торгівлі.
ЮРЛІГА вирішила з'ясувати суть змагань у судді - юристки апеляційного органу СОТ Ірини Половець.
- Пані Ірино, розкажіть детальніше про змагання та організацію, що їх проводить. Як отримати право на проведення змагань?
- ELSA Moot Court Competition, або Судові змагання з права СОТ, проводяться Європейською асоціацією студентів права з 2002 року. Європейська асоціація студентів права - це неприбуткова організація, яка об'єднує студентів-правників з усієї Європи. Щодо структури конкурсу, то він має п'ять відбіркових раундів, ми їх ще називаємо регіональні раунди, та фінальний раунд, який відбувається щорічно в Женеві. Два регіональні раунди відбуваються в Європі, бо є велика кількість учасників з цього регіону. Американський раунд охоплює і Північну, і Південну Америку. Також проводиться азійсько-тихоокеанський та африканський раунди. Змагання в Африці ми почали проводити тільки чотири роки тому. З кожного раунду відбирається певна кількість команд, яка пропорційна загальній кількості команд раунду. Зазвичай це чотири команди з кожного туру. Ці чотири найкращі команди будуть змагатися у фіналі конкурсу в червні. Що стосується кількості команд, які щорічно беруть участь у змаганнях, то у 2002 році конкурс починався з 36 команд, які представляли 19 країн, в основному це були європейські країни. Цього року 15-та річниця конкурсу, і ми маємо 79 університетів, які представляють 32 країни - члени СОТ і охоплюють 6 континентів.
Для того щоб отримати право приймати змагання, необхідно подати заявку. Якщо ми говоримо про Європу, це може зробити Національна група Європейської асоціації студентів права, подавши заявку в головний офіс Європейської асоціації студентів права в Брюсселі. В інших регіонах заявку може подати будь-яка інша студентська організація. Зазвичай це робиться за підтримки університетів.
- Хто має право взяти участь?
- У змаганнях можуть брати участь студенти-правники, починаючи з першого курсу і закінчуючи магістратурою. Серед вимог - учасники мають бути зареєстровані як студенти та не мати практичного досвіду у сфері права СОТ або у будь-якій іншій сфері. Зазвичай це студенти старших курсів: ті, хто закінчує бакалаврат, та магістранти першого та другого років магістратури.
- Чи потрібні якісь внески?
- Є декілька типів внесків, які треба сплатити для участі в конкурсі. По-перше, коли команда реєструється для участі в цьому конкурсі, вона має сплатити 250 євро як реєстраційний внесок, щоб отримати право брати участь у конкурсі. По-друге, коли команда просувається до регіонального раунду, а потім у фінал, необхідно сплачувати вартість участі в цих змаганнях. Якщо ми говоримо про європейські раунди, то це 65 - 70 євро на людину на день. Ці кошти йдуть на те, щоб частково покрити витрати організаторів на проведення регіональних раундів - сплатити проживання, харчування та інші витрати, які пов'язані з проведенням конкурсу.
- Яким чином моделюється процес? Що мають знати та вміти студенти?
- Головною метою конкурсу є якомога точніше відтворити процес врегулювання суперечок у Світовій організації торгівлі, завдання учасників та організаторів - максимально наблизитися до того, як це відбувається у реальному житті. Команди мають подати письмові меморандуми, які оцінюються експертами з права СОТ. Потім вони беруть участь в усних змаганнях, які відбуваються в кожному регіоні. Дуже схоже на стандартний судовий процес: є позивач, є відповідач, вони мають представити свою позицію, обмінятися аргументами та переконати групу експертів у своїй правоті.
Стосовно того, що студенти мають знати та вміти - потрібні базові знання з права СОТ, вміння написати юридичний документ англійською мовою, представити свою позицію та володіти тим, що ми називаємо oral advocacy skills, - мати навички усної презентації в судовому процесі.
- Як відбираються судді?
- До складу конкурсу входить так звана academic board (академічна панель). Це група експертів, до якої входять професори, академіки, юристи-практики, які контролюють академічну якість цього конкурсу. Вони відповідають за те, щоб люди, які судять цей конкурс, мали певний рівень компетенції. Світова організація торгівлі є технічним спонсором цих змагань, а генеральний директор СОТ є патроном конкурсу, тому на кожен відбірковий раунд відправляється як мінімум один експерт СОТ, який судить ці змагання. Додатково це можуть бути академіки та юристи-практики із Женеви, Брюсселя, Вашингтона, трьох найбільших центрів, які займаються правом СОТ. Також на кожному регіональному раунді зазвичай є декілька місцевих суддів, які представляють місцеві фірми або уряди і займаються міжнародним публічним правом або правом СОТ.
- Як дійти до фіналу?
- Гарне питання (посміхається). У першу чергу треба дуже багато працювати. Цей конкурс починається у вересні кожного року, фінал відбувається у червні, тобто студенти проводять майже 10 місяців за підготовкою. Конкурс для них стає основним проектом майже на цілий академічний рік. Щоб дійти до фіналу, необхідно мати дуже високої якості письмові меморандуми та гідно себе представити під час усних раундів у відбіркових турах.
- Чи охоче юридичні фірми стають партнерами заходу?
- Якщо говорити про фірми, які підтримують безпосередньо ELSA International в цілому, а не окремий регіональний раунд, то є юридичні компанії, які постійно спонсорують змагання. Зазвичай це компанії з потужною, розвиненою практикою права СОТ. Найчастіше це компанії з Женеви, Брюсселя або Вашингтона. У випадку з регіональними раундами може бути трохи важче, оскільки не завжди є юридичні фірми, які зацікавлені у такій практиці та мають інтерес до спонсорування змагань з права Світової організації торгівлі. цього року в Україні було досить багато місцевих юридичних фірм, які підтримали цей захід. Це, зокрема, «Sayenko Kharenko», «Сергій Козьяков та Партнери», CMS Reich-Rohrwig Hainz, LCF. Якщо говорити про неюридичні фірми, то нас підтримала компанія «Інтерпайп» та інші партнери.
- Чи можуть учасники сподіватись на роботу в юридичних фірмах-партнерах?
- Якщо фірма має практику міжнародної торгівлі і зацікавлена у тому, щоб її далі розвивати, то, безумовно, так. Дуже часто студенти, які беруть участь у цих змаганнях, пізніше їдуть до спеціалізованих магістратур, проходять стажування за програмами з права СОТ або з економічного права. Потім - або повертаються в свої країни і працюють там в юридичних фірмах, в урядах, в компаніях, які мають зацікавленість в експорті, або продовжують кар'єру за кордоном. До речі, багато молодих юристів, які наразі працюють в юридичних департаментах СОТ, є "випускниками" цих змагань.
- Чи може український юрист потрапити на роботу до СОТ?
- Так. Отримати роботу в СОТ може стати громадянин будь-якої країни - члена СОТ, а Україна вступила до Світової організації торгівлі ще у 2008 році. Звичайно, це не легко. На відміну від деяких інших міжнародних організацій, СОТ не має національних квот, тобто якщо відкривається конкурс на будь-яку вакансію в Світовій організації торгівлі, то кожен може подаватися і кожен має однакові права та шанси. З власного досвіду можу сказати, що участь в мут-корті дуже допомагає підготуватися до реалій професійного життя.
- Які кейси з роботи СОТ були запропоновані учасникам змагань?
- Цього року ми маємо дуже цікаву фабулу для студентів. Вона стосується співвідношення регіональних торговельних угод і права СОТ, торгівлі сільськогосподарськими товарами. Ця тема наразі дуже актуальна. Цьогорічний кейс був написаний професором Женевського університету і за сумісництвом однією із найвисокопоставленіших юристів у Світовій організації торгівлі Габріель Марсо. Кейс нелегкий, але дуже цікавий.
- Як Україна може захистити свої інтереси в СОТ? Який досвід Україна вже має на рівні СОТ?
- Світова організація торгівлі пропонує декілька механізмів для всіх її членів. По-перше, це механізми дипломатичного характеру, а по-друге - механізм вирішення суперечок, квазісудовий механізм, який застосовується, коли країни не можуть вирішити питання дипломатичним шляхом переговорів. Побачити, як це відбувається, ми могли під час змагань. Світова організація торгівлі - в першу чергу це форум для переговорів, для того, щоб держави-члени поговорили між собою і знайшли компроміс. Тільки, якщо цей механізм не працює, тоді вступає в дію формальний механізм вирішення суперечок. Якщо говорити про статистику, то Україна на сьогодні брала участь у восьми суперечках. У п'яти як позивач, і тричі як відповідач. З цих восьми суперечок своє логічне завершення отримала одна. За її підсумками було видано звіт групи експертів. Це була суперечка за позовом Японії проти України щодо спеціальних мит на імпорт автомобілів.
