Нещодавно в Україні стартувала електронна система закупівель ProZorro, яка встигла зарекомендувати себе як оперативна, доступна і прозора система. За період червень-серпень 2016 року завдяки її використанню вдалося заощадити бюджетні кошти у розмірі 1,69 млрд грн. Всього з початку запуску проекту використання електронної системи ProZorro дозволило заощадити приблизно 3,5 млрд грн.
Але невже система дійсно не має недоліків?
Для того, щоб відповісти на поставлене запитання необхідно проаналізувати всі етапи проведення закупівель.
На першому етапі відбувається оголошення закупівель. Замовник формує оголошення (безкоштовно), в якому вказує всі істотні умови: вимоги до якості, кількості товару, умови і термін поставки, кінцевий термін для подання тендерних пропозицій та іншу додаткову інформацію. Також замовник має право виставити перелік вимог до учасників: наявність матеріально-технічної бази, документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, працівників відповідної кваліфікації. З метою уточнення інформації, що стосується процедури проведення тендерних закупівель юридичні та фізичні особи можуть звернутися до замовника. Оголошення розміщується на одній з шести торгових майданчиків, які мають доступ до бази даних ProZorro.
Незважаючи на регламентований порядок, на практиці зустрічаються випадки, коли замовники навмисно або через недбалість надають досить розмитий опис предмета покупки, що може призвести до обмеження пропозицій учасників.
Прикладом цього може служити Київський міський клінічний онкологічний центр, який визначив предмет закупівлі як «пристрій з утримувачем та насадкою». У зв'язку з тим, що багато учасників не розуміли значення даного предмета, під яким, до речі, малися на увазі швабри, пропозицію подав лише один учасник. І в результаті 50 «пристроїв з утримувачем та насадкою» було придбано за 123 тис. грн. (2,5 тисячі за на швабру).
На жаль, цей випадок не єдиний.
На другому етапі в чітко встановлені терміни постачальники подають заявки, які представляють собою електронну форму з полями, в яких учасники вказують інформацію про ціну, про відповідність кваліфікаційним критеріям і т.д. Важливим є те, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. У цей час замовник вже не може вносити зміни в оголошення і не бачить пропозицій учасників.
Також всередині ProZorro існує система тарифів. За подану пропозицію учасники сплачують майданчикам від 17 грн. до 1 700 грн. в залежності від вартості закупівлі. Але якою дана система буде надалі - ще не можна передбачити.
Схема «Розрив тендера з переможцем»
Після цього проводиться аукціон, під час якого учасники бачать вартість пропозицій, але не бачать найменувань суперників. Кожен з постачальників намагається знизити ціну, щоб обійти суперників. Але іноді в процесі «гонки» ціни знижують настільки, що вони стають абсурдними і в результаті постачальник не може виконати зобов'язання. Дана схема носить назву «розрив тендера з переможцем».
Дві компанії «Стандарт Інжиніринг» і «Теамаркет» змагалися за поставку товарів (шаф, промислових ваг, стелажів тощо) для порту Южного. Передбачуваний бюджет закупівлі становив 194 тисячі гривень, але «Теамаркет» запропонував здійснити поставку за 62 тис. гривень. «Теамаркет» здобула перемогу на аукціоні, але виявилося, що комерційна пропозиція містить тільки 1 позицію з 6. В кінцевому підсумку адміністрація порту змушена була підписати угоду з компанією, яка програла електронний аукціон «Стандарт Інжиніринг». Ціна поставки обладнання склала 193,5 тисячі гривень.
Практика показує, що на даному етапі має місце також змова учасників з метою маніпуляції ціною у такий спосіб визначення переможця аукціону.
Наступною стадією є розкриття тендерних пропозицій та визначення учасника-переможця. Система формує список учасників в порядку від найнижчої ціни до найвищої і розкриває всю інформацію, зазначену в пропозиціях учасників, крім тієї, яка є конфіденційною (інформація про ціну, документи, які підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам і т.д.). За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник визначає переможця і приймає рішення про укладення з ним договору.
Таким чином, можна виділити ще один істотний недолік ProZorro, а саме можливість замовника не брати дешеві пропозиції з різних причин (наприклад, з технічної невідповідності) і переходити до наступного учасника, поки не дійдеш до "свого".
На підставі пункту 1 статті 2 закону України "Про державні закупівлі" виділяють допорогові і надпорогові закупівлі. Якщо вартість предмета закупівлі товару або послуг дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень, закупівлі вважаються допороговими. До надпорогових закупівель відносять закупівлі вартістю, яка дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень для товарів і послуг, а для робіт - 5 мільйонів гривень (для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання). У разі проведення надпорогових закупівель, крім редукціону у вигляді відкритих торгів, в деяких випадках передбачені переговорна процедура і конкурентний діалог.
Після проведених всіх вище зазначених процедур будь-який бажаючий може ознайомитись з результатами тендеру і тендер отримує статус «завершений».
Зробивши аналіз етапів проведення закупівель за допомогою електронної системи ProZorro можна зробити висновок, що вона не позбавлена ??вад і за невеликий час її використання вже існують схеми, які сприяють процвітанню корупції. Таким чином, ProZorro НЕ поборола шахрайство, але розкриває найбільш очевидні і поширені його види. Тому сподіваємося, що розробники системи врахують всі її недоліки і вдосконалять її, адже попереджений - значить озброєний.
Автор статті: стажер Юридичної фірми «Патріот» Вероніка Рудковська
