З 01.01.2013 р. набуває чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр». Закон є однією із умов зняття мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
Аналіз даного Закону показав, що він переважно спрямований на вирішення проблемних питань у сфері земельних правовідносин.
У цілому можна відмітити, що вказаним Законом внесено зміни до Земельного кодексу України, а саме з'явилася нова стаття 791 «Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав». Відповідно до вказаної статті формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється:
• у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
• шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;
• шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності, яке здійснюється у процесі розмежування земель державної та комунальної власності.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Тобто Законом встановлюється, що лише сформована земельна ділянка являється об'єктом цивільних прав. Це достатньо цікаве нововведення.
Також слід відмітити, що відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Тобто, не дивлячись на те, що земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не мають кадастрового номера, вони вважаються сформованими та являються об'єктом цивільних прав.
Також законодавець врегулював питання земельних ділянок, права власності на які не зареєстровані, але на яких знаходиться зареєстрований житловий будинок. Так, згідно з п. 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.
Тобто в даному випадку передбачена спрощена процедура реєстрації такої земельної ділянки.
У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом, відомості про них переносяться у Державний реєстр земель автоматично |
Відповідно до п. 4 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.
Також слід відмітити, що відповідно до ст. 9 Закону передбачається поява посадової особи - державного кадастрового реєстратора. Більше того, положеннями ч. 3 ст. 9 Закону до державного кадастрового реєстратора висуваються кваліфікаційні вимоги.
У ч. 3 ст. 9 Закону зазначається, що Державним кадастровим реєстратором може бути громадянин України, який має вищу землевпорядну або юридичну освіту та стаж землевпорядної або юридичної роботи не менш як два роки.
Будемо сподіватися, що такі новації дозволять залучити до вказаної роботи більш кваліфікованих осіб, що спростить користування державним кадастром.
Державний кадастровий реєстратор:
• здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;
• перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;
• формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;
• здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;
• присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;
• надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;
• здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;
• передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
Хотілося б також відмітити достатньо просту процедуру реєстрації земельної ділянки. Так, відповідно до ст. 24 Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:
• особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
• власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
• органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
• заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
• оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
• документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа;
• документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:
• перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
• за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Фактично з моменту подання заяви про реєстрацію до самої реєстрації проходить лише 14 днів |
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Звертаємо увагу на публічність даних державного реєстру. Згідно зі ст. 36 Закону на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про:
а) межі адміністративно-територіальних одиниць;
б) кадастрові номери земельних ділянок;
в) межі земельних ділянок;
г) цільове призначення земельних ділянок;
ґ) розподіл земель між власниками та користувачами (форма власності, вид речового права);
д) обмеження у використанні земель і земельних ділянок;
е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель;
є) нормативну грошову оцінку земель і земельних ділянок;
ж) земельні угіддя;
з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;
и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру;
і) бонітування ґрунтів.
Що стосується порядку користування державним реєстром, то вказане питання також врегульовано на належному рівні.
У відповідності зі ст. 38 Закону відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:
• витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
• довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
• викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.
При здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами |
Слід зазначити, що відповідно до Закону при здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами. Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.
Разом з тим Закон передбачає коло суб'єктів, які мають право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зокрема:
- власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи;
- спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи;
- особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом;
- особи, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, та особи, які отримали ліцензії на проведення землеоціночних робіт і земельних торгів, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт.
ВИСНОВОК:
Аналізуючи Закон в цілому, можна зробити загальний висновок, що в документі переважно містяться положення, які спрощують цивільний обіг землі як об'єкта цивільних прав, але загальне враження про даний Закон можна буде скласти лише після початку його застосування на практиці. Оскільки досить часто позитивні речі, які знаходять своє відображення в законодавчих актах, губляться в бюрократичних процедурах державних чиновників.
Юлія Курило,
адвокат, керуючий партнер
Юридичної фірми «ЮСТ УКРАЇНА»
____________________________________________________________
«ЮРИСТ & ЗАКОН» - это электронное аналитическое издание, входящее в информационно-правовые системы ЛІГА:ЗАКОН и созданное специально для юристов и специалистов, нуждающихся в качественной аналитической информации об изменениях, происходящих в правовом поле Украины. По вопросам приобретения «ЮРИСТ & ЗАКОН» обращайтесь к менеджерам ЛІГА:ЗАКОН или крегиональным дилерам.
