Інтернет-видання вперше з'явилися на початку дев'яностих років минулого століття. Регулярне оновлення інформації, - щоденне, або частіше навіть безперервне протягом дня, постійна аудиторія, зворотній зв'язок з читачами інтернет-видань, надання можливостей публікації блогів та коментарів стали привабливими для читачів, чи радше, для користувачів інтернет-видань. Можливості щодо об'єктивного визначення рейтингу інтернет-видань через вимірювання кількості відвідувань веб-сайту, використання інформації про інтереси користувачів стали привабливими для рекламодавців. На сьогодні інтернет-видання є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя.
Водночас використання Інтернету, як середовища для функціонування інтерактивних засобів масової інформації створює небезпеку для недоторканості приватного життя, а отже покладає на інформаційні агентства, редакції засобів масової інформації, інших юридичних та фізичних осіб, які надають інформаційні послуги з використанням інтернет-видань, відповідальність за всі дії.
Зазвичай, користувачі інтернет-видань, як суб'єкти персональних даних:
- заповнюють реєстраційні форми, анкети, запитальники;
- придбавають товари та послуги;
- надсилають повідомлення та розміщують коментарі, які можуть містити відомості про себе, про особливості своєї поведінки та свої інтереси.
На веб-сайтах інтернет-видань, як правило, обробляються персональні дані про користувачів, які можуть включати інформацію про:
- їх ім'я, та дату народження;
- професію;
- посаду;
- освіту та досвід роботи;
- місце роботи;
- робочу та домашню адресу;
- робочий та домашній номер телефону, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти;
- відомості про платіжну картку;
- особливості читацької поведінки, відвідування інших сайтів за вбудованими посиланнями;
- відвідування рекламних посилань;
- користувацька статистика;
- а також відомості про інтернет-адресу користувача, подекуди, відомості про місцезнаходження користувача та ін.
Типовими є такі цілі обробки персональних даних інтернет-виданням:
- надання користувачам персоналізованих послуг;
- реєстрація запису про користувача (логін, пароль);
- проведення маркетингових досліджень;
- організація за запитом користувача інтерактивних послуг;
- заохочення користувачів, визначення переможців за певними напрямками, розігрування призів, тощо;
- надання інформації про товари та послуги, що пропонуються інтернет-виданням чи його партнерами з урахуванням інтересів користувача;
- передача персональних даних користувача партнерам інтернет - видання, які можуть запропонувати користувачеві товари та послуги відповідно до його інтересів;
- інформування користувача про можливості працевлаштування;
- нагляд за дотриманням користувачем умов надання послуг та авторського права, та ін.
Звичайно, не всі інтернет-видання використовують такий широкий перелік категорій персональних даних з усіма зазначеними вище типовими цілями, але практично всі, принаймні, здійснюють реєстрацію користувачів, яким надається можливість публікувати коментарі до розміщених на сайті статей, а отже інтернет-видання обробляють персональні дані.
Загальні принципи обробки персональних даних визначено у Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Відносини, пов'язані з захистом персональних під час їх обробки регулюються Законом України «Про захист персональних даних». Важливо враховувати керівні принципи викладені в Рекомендації № (99) 5 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи щодо захисту недоторканості приватного життя в Інтернеті.
Інформаційні агентства, редакції засобів масової інформації, інші юридичні та фізичні особи, які надають інформаційні послуги з використанням інтернет-видань, або інформаційні послуги, які містять притаманні інтернет-виданням властивості, відповідно до зазначеного вище Закону, є володільцями бази персональних даних, а отже саме на цих суб'єктів покладається обов'язок забезпечення захисту персональних даних.
Слід зазначити, що персональні дані, обробка який здійснюється веб-сайтом інтернет-видання не обов'язково утворюють окрему базу персональних даних. Така обробка може розглядатися, наприклад, як окрема процедура чи процедури обробки персональних даних у базі персональних даних читачів засобу масової інформації чи осіб, які отримують послуги інформаційного агентства.
Окрему увагу варто звернути на необхідність інформування користувачів інтернет- видання про їх права.
Суб'єкти персональних даних мають право знати, а отже повинні бути поінформовані про найменування та місцезнаходження володільця бази персональних даних - юридичної особи: інформаційного агентства, редакції засобу масової інформації, або прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (перебування) володільця - фізичної особи, що надає інформаційні послуги, які можна характеризувати як послуги інтернет-видання.
Користувачі інтернет-видання повинні бути поінформовані про цілі обробки персональних даних, особливо щодо використання/невикористання персональних даних в інтересах директ-маркетингу, щодо можливих передач персональних даних третім особам, щодо збору відомостей про профіль користувачів та джерела їх отримання, щодо використання/невикористання так званих чутливих персональних даних (про расове або етнічне походження,даних що стосуються здоров'я чи статевого життя та ін.).
Варто попередити користувачів, що інтернет-видання не несе відповідальності при відвідуванні інших сайтів за посиланнями та сторінках видання.
Рекомендуємо попереджувати користувачів про ризики приватності для них та інших при розміщенні інформації в інтернет-виданні, інформувати їх про можливість анонімного доступу до ресурсів інтернет-видання або надавати можливість користувачам використовувати псевдоніми, а також нагадувати користувачам, що розміщення ними інформації про інших осіб може посягати та недоторканість приватного життя цих осіб та порушувати їх право на захист персональних даних.
Інформування користувачів про політику приватності видання зручно здійснювати щляхом розміщення повідомлення в окремій рубриці, наприклад «Політика приватності», «Політика захисту персональних даних» чи «Політика конфіденційності».
Користувачам повинна бути надана контактна інформація відповідальної особи інтенет-видання щоб забезпечити їм можливість пред'являти вмотивовані вимоги на доступ до своїх персональних даних, щодо зміни або знищення своїх персональних даних, щодо заперечення проти їх обробки. Можливість оперативного звернення користувачів та розгляд їх вимог володільцем часто дозволяє вирішити питання без звернення суб'єктів персональних даних щодо захисту своїх прав до Державної служби України з питань захисту персональних даних та без застосування ними засобів правового захисту.
Дія Закону України «Про захист персональних даних» не поширюється на діяльність журналістів у зв'язку з виконанням ними службових чи професійних обов'язків, а також на діяльність фізичних осіб при обробці ними персональних даних виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб.
Інтернет-видання це найсучасніші засоби комунікації, які надають кожному широкі можливості реалізації права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Розміщення користувачами інформації на ресурсах інтернет-видання пов'язане з обробкою володільцем (інформаційним агентством, редакцією засобу масової інформації, іншою юридичною чи фізичною особою, що надає інформаційні послуги з використанням інтернет-видань) персональних даних користувача - його анкетних даних, псевдоніма, паролю, IP-адреси, можливо відомостей про його місцезнаходження, відомостей про інтереси користувача, тощо.
Зміст поширеної користувачем з допомогою інтернет-видання інформації в більшості випадків не підпадає під дію Закону України «Про захист персональних даних». Цивільний кодекс України визначає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, може вимагати припинення публічного показу фотографій чи відеозаписів в тій частині, яка стосується її особистого життя. Така інформація може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Судова практика свідчить, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
