У ході реалізації положень Закону України «Про захист персональних даних» окреслилися деякі питання, пов'язані з необхідністю більш предметного розгляду практичних заходів з реалізації вимог Закону у деяких окремих специфічних галузях.
Діяльність організацій та підприємств житлово-експлуатаційної сфери, які здійснюють свою діяльність у сфері житлово-комунальних послуг, базується на Конституції України у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону «Про теплопостачання», Закону «Про електроенергетику», а також нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної або юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. А також забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, встановлених порядків і правил.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житло-комунальних послуг (ч. 1 ст. 3 Закону).
П. 13 ст.1 Закону визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальні послуги. Також Законом встановлено, що споживач має право в установленому законодавством порядку отримувати необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціну/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо (п. 2 ч. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пп. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та ч. 1 ст. 26 Закону).
Крім того, якщо обробка персональних даних споживачів теплової енергії здійснюється володільцем бази персональних даних на підставі закону, зокрема Закону «Про електроенергетику» та Закону «Про теплопостачання», у порядку, визначеному законодавством (у тому числі Правилами надання населенню послуг з газопостачання та постачання теплової енергії), згода від фізичних осіб, які використовують теплову енергію та отримують послуги з газопостачання, на підставі договору, не вимагається.
Таким чином відповідно до Закону всі відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
|
Алексей Мервинский |
Зазначене дає підстави вважати, що обробка персональних даних споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та на підставі укладених договорів на надання житлово-комунальних послуг.
З огляду на це, підставою виникнення права на використання персональних даних споживачів житлово-комунальних послуг є дозвіл, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
Згода від суб'єктів персональних даних на обробку відомостей про нього в цих конкретних випадках не вимагається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звертатися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
П. 4 ч. 2 ст. 21 Закону визначені обов'язки виконавця, а саме: надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норм споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Всі названі норми кореспондуються із нормами, викладеними у Постанові Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Наведена форма типового договору передбачає наявність усіх необхідних реквізитів сторін, необхідних для зазначення у судовому позові.
Окремого детального розгляду та вирішення потребують питання, пов'язані із зазначенням персональних даних на платіжних квитанціях, які оформляються виробниками (виконавцями) житло-комунальних послуг та направляються споживачам. Зазначені квитанції містять, зокрема, такі персональні дані яка прізвища імені, по батькові, домашні адреси. Тому це питання потребує узгодження зі споживачами, якщо інше не визначено законодавством.
При цьому необхідно також враховувати вимоги ст. 11 Закону, відповідно до якої споживач житлово-комунальних послуг як суб'єкт персональних даних при наданні згоди може внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних. Тобто, у разі якщо споживач як фізична особа виявить бажання, щоб її персональні дані зазначалися або не зазначалися в квитанції про оплату комунальних послуг, то він може внести застереження про це.
При цьому також слід акцентувати увагу на тому, що у відповідності до ст. 58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Зважаючи на зазначену норму, дії осіб стосовно обробки персональних даних, які було вчинено (розпочато) до 01.01.2011, не урегульовуються нормами Закону України «Про захист персональних даних».
Ціла низка питань, які потребують окремої уваги, присвячується питанням порядку доступу до персональних даних третіх осіб. Законом України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю бази персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону (ст. 14 цього Закону).
Вимоги стосовно поширення персональних даних визначені також ст. 14 зазначеного Закону. Так, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто, доступ до персональних даних та поширення персональних даних може здійснюватися на підставі згоди суб'єкта персональних даних або у випадках, визначених законом.
У разі, якщо процеси обробки персональних даних виходять за межі дозволу, наданого володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень, має бути отримана згода від суб'єкта персональних даних. Тому володільцю бази персональних даних доцільно провести повний аналіз законодавства, відповідно до якого здійснюються його повноваження щодо обробки персональних даних у сфері надання житлово-комунальних послуг та чітко визначитися з підставами виникнення права на обробку персональних даних фізичних осіб - споживачів житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, забезпечення захисту персональних даних у базі персональних даних, згідно з вимогами ст. 24 Закону, покладається на володільця цієї бази. Наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2011 № 3659/5, зареєстрованим в Мінюсті 03.01.2012 за № 1/20314, затверджено Типовий порядок обробки персональних даних у базах персональних даних, який встановлює загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних, зокрема під час їх обробки у формі картотек володільцями баз персональних даних.
Отже, виходячи з вищенаведеного, отримання від суб'єкта персональних даних письмової згоди на обробку його персональних даних в процесі споживання таким суб'єктом житлово-комунальних послуг не завжди є обов'язковою умовою, оскільки дозвіл на обробку його персональних даних виконавцем або виробником відповідних послуг, наданий Законом. Проте, при здійсненні обробки персональних даних на підставі «дозволу наданого законом» слід надзвичайно уважно проаналізувати мету обробки персональних даних, їх склад, зміст та процедури обробки та здійснювати обробку персональних даних виключно у межах визначених законом.
Олексій Мервінський, голова Державної служби України з питань захисту персональних даних
