Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Новий Закон про акціонерні товариства: що передбачено?

13.12, 12 августа 2022
1802
3

Юристи EVERLEGAL розглянули ключові нововведення, які пропонує Закон

27 липня 2022 року Парламент прийняв нову редакцію Закону України "Про акціонерні товариства" ("Закон").

Основні зміни спрямовані на приведення норм законодавства України у відповідність до європейських практик та стандартів з метою підвищення рівня корпоративного управління та розширення можливостей для залучення інвестицій.

Після підписання Президентом, Закон набере чинності з 1 січня 2023 року (з окремими винятками). У цій статті ми розглянемо ключові нововведення, які пропонує Закон.

1. Структура управління акціонерного товариства

 

Структура управління акціонерних товариств ("АТ") відповідно до чинного Закону України "Про акціонерні товариства" виглядає наступним чином:

 

  • обов'язкові органи АТ: загальні збори, виконавчий орган; та

  • опціональні (можуть бути обов'язкові у випадках, визначених чинним законом) органи АТ: наглядова рада, ревізійна комісія (ревізор).

 

Новоприйнятий Закон пропонує два варіанти структури управління (однорівнева та дворівнева) та дозволяє акціонерам вільно обирати та змінювати обрану структуру. Також Законом виключені норми щодо ревізійної комісії (ревізора) в АТ. Окремі вимоги щодо застосування структури управління мають бути визначені спеціальним законом.

Органи АТ за однорівневої та дворівневої структури управління

Незалежно від обраного варіанту, вищим органом АТ є загальні збори акціонерів.

За однорівневої структури, функції управління та контролю покладені на один орган - раду директорів. До складу ради директорів входять виконавчі директори (функція управління поточною діяльністю АТ) та можуть входити невиконавчі директори (функція нагляду, управління ризиками та контролю за діяльністю АТ та виконавчих директорів).

Ольга Городнюк

Водночас, для дворівневої структури характерний розподіл функцій управління поточною діяльністю та контролю між різними органами АТ. Першу функцію здійснює колегіальний або одноосібний виконавчий орган, а другу - наглядова рада.

Як бачимо, ключова відмінність полягає в необхідності розподілу повноважень між органами управління АТ. Можливість обирати та змінювати структуру управління АТ надає акціонерам поле для маневрів, наприклад, у випадку розширення бізнесу, залучення додаткових інвестицій та, як наслідок, необхідності розділити сфери управління між різними органами АТ.

Незалежні члени наглядової ради та ради директорів

Незалежним членом наглядової ради є незалежний директор, а незалежним членом ради директорів - незалежний невиконавчий директор.

Особа вважається незалежним членом відповідного органу АТ, якщо на неї відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень та виконання обов'язків.

Акціонери мають право детально врегулювати правовий статус незалежних членів у статуті або у внутрішніх положеннях АТ.

2. Корпоративний секретар

Корпоративний секретар відповідає за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами (наприклад, в боргові цінні папери АТ). Ця посада була передбачена і у чинній редакції Закону України "Про акціонерні товариства". Проте, чинне законодавство досі не містило чіткого регулювання щодо його функцій, обов'язків, порядку призначення та припинення його повноважень тощо.

Відтепер Закон регулює питання діяльності корпоративного секретаря набагато детальніше, визначаючи:

  • випадки обов'язкового запровадження цієї посади у деяких АТ, наприклад, у приватних АТ з кількістю акціонерів-власників простих акцій 100 і більше осіб; та

  • повноваження корпоративного секретаря, зокрема: (і) надання акціонерам інформації та документів для ознайомлення, (іі) відповідей на запити чи роз'яснень для акціонерів або інвесторів щодо реалізації їхніх прав та (ііі) забезпечення підготовки та проведення засідань органів АТ.

Юлія Шарабар

3. Радник з корпоративних прав

Додатково, Закон запроваджує інститут радника з корпоративних прав, яким може бути виключно юридична особа.

Основною метою його діяльності є надання акціонерам інформації, необхідної для прийняття ними рішення щодо використання свого права голосу.

Для цього радник з корпоративних прав:

  • на регулярній основі аналізує розкриття інформації про АТ, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію продажу або акції яких допущені до торгів на організованому ринку; та

  • поширює результати досліджень, надає консультації та рекомендації щодо використання права голосу.

Врегулювання інститутів корпоративного секретаря та радника з корпоративних прав безперечно є позитивними нововведеннями Закону, оскільки дозволить акціонерам отримати належну інформаційну підтримку щодо реалізації їхніх прав.

4. Очні, електронні та дистанційні загальні збори

Закон чітко визначає три способи проведення загальних зборів акціонерів.

Очні загальні збори

Очні збори передбачають спільну особисту присутність акціонерів або їх представників у визначену дату у місці проведення загальних зборів. Законом уточнено, що очні збори проводяться за місцезнаходженням АТ в межах території України. Винятком є ситуація, коли на дату прийняття рішення про скликання загальних зборів 100 % акцій володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи та/або міжнародні організації.

Акціонери мають право взяти участь в очних зборах дистанційно шляхом електронного заочного голосування через авторизовану електронну систему.

Дистанційні загальні збори

Акціонери можуть провести збори дистанційно. Такі збори проводяться шляхом дистанційного заповнення бюлетенів акціонерами і надсилання їх до АТ через депозитарну систему України. Порядок проведення дистанційних зборів має бути встановлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ("НКЦПФР").

Електронні загальні збори

Закон запроваджує абсолютно новий спосіб проведення зборів, а саме шляхом електронного заочного голосування. Електронні збори будуть проводитись з використанням авторизованої електронної системи.

Однак, положення Закону щодо проведення електронних зборів та функціонування авторизованої електронної системи наберуть чинності з 1 січня 2024 року. Тому із набранням чинності Закону у січні 2023 року, такий спосіб проведення загальних зборів буде ще недоступний.

5. Представництво акціонерів

Нікіта Воротніков

Зміни стосуються також осіб, які можуть бути представниками акціонерів на загальних зборах.

По-перше, представником акціонера зможе виступати депозитарна установа, що обслуговує його рахунок у цінних паперах, за умови наявності відповідних повноважень у договорі між ними та письмового волевиявлення акціонера. При цьому, таке представництво можливе лише у випадку участі акціонера в очних чи електронних зборах через авторизовану електронну систему.

По-друге, потенційний представник, тобто особа, яку акціонер має намір уповноважити на участь у загальних зборах, зобов'язаний (і) проінформувати акціонера про наявність у нього конфлікту інтересів та (іі) надати акціонеру інформацію про будь-які факти, які мають значення для прийняття акціонером рішення про призначення представника. У разі ненадання такої інформації, потенційний представник, який отримав довіреність, повинен відмовитись від представництва.

У зв'язку з цим, Закон визначає перелік випадків, при настанні яких виникатиме конфлікт інтересів між акціонером та потенційним представником, зокрема, якщо останній є (і) власником контрольного пакета акцій (більше 50% простих акцій), (іі) членом органу управління АТ, (ііі) особою, пов'язаною родинними відносинами з такими особами, тощо.

6. Обов'язки та відповідальність посадових осіб

Позитивним нововведенням є закріплення на рівні Закону обов'язків посадових осіб органів АТ.

Такі обов'язки включають, зокрема:

(i) дотримання режиму конфіденційності інформації, включаючи комерційну таємницю АТ;

(ii) ухвалення незалежних рішень, тобто діяти відповідно до законодавства та статуту АТ; та

(iii) уникнення конфлікту інтересів, тощо.

За невиконання своїх обов'язків посадові особи несуть відповідальність за збитки, заподіяні АТ їхніми діями або бездіяльністю.

Окремої уваги заслуговують положення щодо обов'язків посадових осіб у випадку зниження вартості чистих активів АТ.

Так, якщо чисті активи АТ (і) складають менше 50 відсотків розміру зареєстрованого статутного капіталу або (іі) знизилися більш як на 50 відсотків порівняно з тим самим показником станом на кінець попереднього року, посадові особи наглядової ради чи ради директорів зобов'язані провести загальні збори.

У зв'язку з цим, до порядку денного загальних зборів мають включатись питання про ліквідацію АТ або заходи, необхідні для покращення його фінансового стану, наприклад, шляхом зменшення його статутного капіталу.

У разі визнання АТ банкрутом до закінчення 3-річного строку з дня зниження вартості чистих активів, члени наглядової ради або ради директорів, які не виконали вищезазначений обов'язок та члени виконавчого органу, які не повідомили наглядову раду або раду директорів про зниження вартості чистих активів АТ солідарно нестимуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями АТ.

Це означає, що кредитори зможуть звернутись до будь-якого посадовця з вимогою про виконання зобов'язання АТ повністю або в певній частині.

7. Корпоративний договір

Щодо корпоративного договору, Закон надає можливість самому АТ та третім особам (наприклад, потенційним інвесторам, кредиторам) бути його додатковими сторонами разом із акціонерами.

Окрім цього, Закон чітко встановлює, що сторони корпоративного договору зможуть обрати право, яким регулюється корпоративний договір, за умови дотримання положень Закону України "Про міжнародне приватне право". Отже, акціонери українського АТ зможуть обрати іноземне право, як право, що застосовується до корпоративного договору між ними, за умови наявності серед них іноземного акціонера.

8. Безвідклична довіреність

Згідно з чинним законодавством, безвідклична довіреність видається акціонерами з метою виконання або забезпечення виконання їх зобов'язань як сторін корпоративного договору. Така довіреність не може бути скасована до закінчення її строку без згоди представника або може бути скасована лише у випадках, прямо передбачених у довіреності.

Закон передбачає наступні нововведення:

  • безвідклична довіреність може видаватись також у зв'язку з передачею акцій у заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань заставодавця на користь заставодержателя; та

  • представник у разі порушення прав та інтересів довірителя повинен на вимогу довірителя (і) припинити користуватися безвідкличною довіреністю та (іі) відмовитися від неї.

У разі виникнення спору між довірителем та представником, безвідклична довіреність може бути скасована судом.

9. Інші зміни

Щодо АТ

Серед інших змін, Закон передбачає зменшення мінімального розміру статутного капіталу АТ з 1250 до 200 мінімальних заробітних плат та скасування мінімального розміру резервного капіталу АТ.

Також Законом виключені норми щодо ревізійної комісії (ревізора) в АТ. Таким чином, перевіркою фінансово-господарської діяльності публічних та приватних АТ за результатами фінансового року будуть займатись виключно суб'єкти аудиторської діяльності, якщо інше не буде передбачено статутом АТ.

Окремі зміни стосуються посилення прав міноритаріїв шляхом надання акціонеру, який є власником 5 і більше відсотків акцій можливості вимагати (і) проведення незалежної оцінки акцій АТ та (іі) скликання позачергових загальних зборів.

Щодо ТОВ та ТДВ

Законом вдосконалюється регулювання не лише АТ, а й товариств з обмеженою ("ТОВ") та додатковою відповідальністю ("ТДВ"). Відповідно, Закон передбачає запровадження механізму обліку часток ТОВ та ТДВ в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів ("Система обліку"). Учасники ТОВ та ТДВ мають право прийняти рішення про облік часток товариства в обліковій системі часток або про припинення такого обліку.

Інформація про дату початку та припинення обліку часток буде вноситись до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ("ЄДР").

Для того, щоб зазначений механізм запрацював, НКЦПФР до 1 квітня 2023 року повинна встановити, зокрема, порядок обліку часток таких ТОВ та ТДВ, внесення відповідної інформації до Системи обліку, порядок проведення через Систему обліку управління ТОВ та ТДВ загальних зборів учасників із застосуванням засобів електронних комунікацій, тощо.

Загалом, облік часток ТОВ/ТДВ є позитивним явищем, адже завдяки Системі обліку, частки в статутному капіталі ТОВ та ТДВ покращиться їх повноцінна та захищена оборотоздатність як об'єкта речових прав.

Висновок

Як бачимо, Закон вносить ряд коректив щодо управління АТ, ТОВ та ТДВ та впроваджує додаткові інструменти з метою удосконалення їх діяльності в Україні. У зв'язку із великою кількістю нововведень, вже зареєстрованим АТ доведеться попрацювати над їхніми статутами, аби привести їх у відповідність із новоприйнятим Законом до 31 грудня 2023 року. Водночас, окремі положення Закону наберуть чинності пізніше, що дозволить бізнесу належним чином підготуватись.

Ольга Городнюк,

юрист EVERLEGAL

Юлія Шарабар та Нікіта Воротніков,

молодші юристи EVERLEGAL

А ваша топ-команда є поінформованою? Дашборд у LIGA360 - прозоре та актуальне джерело даних. Стежте за новинами, медіа-активністю конкурентів та правовою інформацією на єдиному ресурсі. Дізнайтеся про переваги корпоративного рішення LIGA360 за посиланням.

Читайте також:

ТОП-5 цікавих рішень Верховного Суду, ухвалених в період воєнного стану

Подпишитесь на рассылку
Главные новости и аналитика для вас по будням
Оставьте комментарий
Войдите, чтобы оставить комментарий
Войти
На эту тему