11 червня 2018 року Президент України підписав Закон «Про Вищий антикорупційний суд» (законопроект № 7440). Текст законопроекту, який розміщено на сайті Верховної Ради, проаналізував керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Клочков та партнери» Володимир Клочков.
1. Чи стануть судді Вищого антикорупційного суду дійсно незалежними?
Законом передбачено особливий порядок здійснення досудового розслідування стосовно суддів Вищого антикорупційного суду України: відомості про кримінальні правопорушення, вчинені суддею, вносить до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора). Тобто фактично Генеральний прокурор України вирішуватиме, чи є підстави вносити відомості про кримінальне правопорушення, вчинене суддею ВАС України, чи немає, у чому простежується вплив сторони обвинувачення в особі керівника Генеральної прокуратури України на суддів. Це обумовлено тим, що нагляд за діяльністю Національного антикорупційного бюро України здійснює Спеціалізована антикорупційна прокуратура України. Згідно зі ст. 8-1 Закону «Про прокуратуру» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору.
|
Володимир Клочков |
2. Чи буде Антикорупційний суд оперативним?
Усі кримінальні провадження за предметною підсудністю зосереджено лише у Вищому антикорупційному суді України. При цьому місце вчинення корупційного злочину, зосередження всіх учасників часто буває в різних регіонах України. До того ж саме НАБУ має територіальні відділення у Львові, Харкові та Одесі. Відповідно незалежно від місця вчинення корупційного злочину, місця перебування учасників, місця розміщення доказів, місця розташування органу досудового розслідування судовий розгляд і розгляд клопотань/скарг на стадії досудового розслідування здійснюватимуть тільки в одному суді в м. Києві. Нині спостерігається тяганина в розгляді резонансних справ, людина може роками очікувати судового вироку в слідчому ізоляторі. Тому Вищий антикорупційний суд України має створити передумови для справедливого й оперативного судового розгляду.
3. Якими мають бути основні стадії судового розгляду (перша інстанція, апеляційний розгляд, касація)?
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону Вищий антикорупційний суд України є постійним вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України, а з огляду на свої повноваження здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках і порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях. Законом «Про судоустрій і статус суддів» визначено два вищі спеціалізовані суди - Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.
Водночас концепція судової реформи за Законом № 1402-VIII, яка передбачає статус «Вищого спеціалізованого» суду та надає йому повноваження як суду першої та апеляційної інстанцій, дещо втрачає модель наявності основних стадій судового розгляду (розгляд у суді першої інстанції, апеляційний і касаційний розгляд).
Ще у 2016 році в пояснювальній записці до законопроекту було зазначено, що створення вищих спеціалізованих судів відповідає позитивному досвіду європейських країн і дасть змогу швидко й оперативно розглядати спори, віднесені до їх юрисдикції, висококваліфікованими суддями відповідної спеціалізації.
Передумовою для реалізації ідеї покращення доступу до правосуддя є ухвалення Закону «Про Вищий антикорупційний суд». Та чи виправдано окрему категорію справ передавати тільки одному суду як суду першої та апеляційної інстанцій?
Законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України: у ст. 33-1 визначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 Кримінального кодексу України, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1 - 3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Тобто фактично Вищий антикорупційний суд України розглядатиме кримінальні провадження як суд першої та апеляційної інстанцій, здійснюватиме контроль на досудовому розслідуванні у кримінальних провадженнях, підслідність у яких визначено за Національним антикорупційним бюро України. Чи не буде порушено право осіб на доступ до правосуддя в частині права на апеляційний перегляд, коли фактично в одному суді зосереджено дві інстанції?
Водночас з урахуванням чинних норм матимемо таку ситуацію: 1) перша та апеляційна інстанції в одному й тому самому суді; 2) орган досудового розслідування один і той самий під час розгляду - НАБУ; 3) процесуальне керівництво одне й те саме - Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Фактично серед учасників судового процесу змінюватиметься лише склад сторони захисту.
Насамкінець висловимо надію, що Вищий антикорупційний суд України створить передумови для справедливого, неупередженого, оперативного судового розгляду, але головне, щоб, зрештою, судді такого Cуду не стали заручниками ситуацій, які шкодитимуть об'єктивному розгляду кримінальних проваджень. Тож низка норм нового Закону викликає поки що тільки питання й певні сумніви.
Володимир Клочков,
керуючий партнер Адвокатського об'єднання «Клочков та партнери»,
член Ради адвокатів міста Києва,
член правління Асоціації адвокатів України
