Про основні напрями реформи, програму "Доступні ліки" та нову політику забезпечення медикаментами від держави в ексклюзивному інтерв'ю для видання ЮРИСТ&ЗАКОН компанії ЛІГА:ЗАКОН розповідають заступник Міністра охорони здоров'я Роман Ілик та експерт МОЗ з питань реімбурсації Іван Лобода.
Основні зміни, передбачені медичною реформою (Ілик Роман Романович)
Жодна країна в світі, навіть із найбагатших, не може дозволити собі повністю безоплатну медицину. В Україні - це конституційне право. Водночас живуть українці у середньому на 10 років менше за європейців, які не декларують безкоштовну медицину для кожного. Більше того, 92 % населення бояться фінансової скрути, якщо захворіють, а близько 50 % - відмовляються від лікування через брак грошей.
Виникає логічне запитання: чи справді медицина в Україні є безкоштовною, чи це просто ілюзія?
Щороку держава витрачає десятки мільярдів гривень на охорону здоров'я, але коли громадянин приходить до медичного закладу, то змушений платити за 95 % медикаментів з власної кишені, крім цього сплачуючи так звані "благодійні внески" і "подяки". Якщо підсумувати, то виходить, що ми платимо двічі: один раз зі своїх податків, а другий - неформальними платежами і покупкою медикаментів. Водночас не отримуємо жодних гарантій.
Трансформація української медицини передбачає повну зміну системи фінансування та управління. Держава відходить від принципу обіцяти ілюзорну безкоштовну медичну допомогу, а переходить до конкретного - гарантованого пакета медичних послуг: базового переліку ліків, аналізів, оглядів, консультацій тощо.
У новій системі гроші будуть йти за пацієнтом. Це означає, що заплатять у той заклад, куди ви звернетесь, включно з приватними, якщо вони приєднались до системи.
Зараз саме так працює будь-яка приватна медична страховка. Ви приходите за послугою до медичного закладу, і він отримає кошти за ваше лікування. Це впроваджує в систему конкуренцію, а з нею і якість. У центрі уваги стає пацієнт, набуваючи при цьому статусу клієнта.
Реформа також передбачає суттєві зміни в роботі лікарів - гідну оплату праці, можливість працювати автономно, отримати реальні важелі впливу і право голосу. Тобто фундамент для свого розвитку та реальну мотивацію до роботи.
Загалом медична реформа цього року торкнеться первинної ланки, вторинна та третинна ланки трансформуються у 2019 та 2020 роках.
|
Роман Ілик |
Вже у квітні розпочнеться кампанія з вибору лікаря. Кожен українець зможе обрати лікаря для себе та для своєї родини свідомо, а не за місцем проживання.
У липні має запрацювати Національна служба здоров'я. Перші "гроші за пацієнтом" медзаклади отримають в другій половині літа. До цього часу вони мають пройти обов'язковий процес автономізації та укласти договори з НСЗУ. Окрім декларацій, це 2 основні умови отримання коштів за кожного пацієнта. Нагадаю, це суттєво вища за субвенцію сума: 240 гривень на пацієнта за старими правилами, 370 чи 740 гривень - за новими.
Головна мета медичної реформи - оптимізувати державні витрати на систему охорони здоров'я, зробити їх прозорими, ефективними та зрозумілими для кожного. За цими принципами МОЗ змінює не лише систему управління охороною здоров'я, а й механізми забезпечення пацієнтів ліками.
Це абсолютно нова модель для України.
Перші результати реформи: які сьогодні нововведення вже діють? Зокрема, в рамках забезпечення пацієнтів ліками (Ілик Роман Романович)
Про гучні результати говорити ще зарано, адже трансформація охорони здоров'я лише на початковій, організаційній стадії. Днями відбувся конкурс на очільника НСЗУ, ним став Олег Петренко. Через місяць стартує перша хвиля кампанії з вибору лікаря. У липні почнуться перші практичні кроки від новоствореної Національної служби здоров'я. Про реальні нововведення та результати їх впровадження зможемо говорити не раніше, аніж у другій половині року.
Що ж до частини реформи, яка стосується забезпечення пацієнтів медикаментами за державний кошт, - впевнено можемо говорити про позитивну динаміку урядової програми "Доступні ліки". За результатами грудневого опитування, 91 % українців підтримують програму. За 10 місяців роботи нею скористалося понад 5 мільйонів українців, які отримали ліки майже за 14,5 мільйонами рецептів. Наразі у програмі бере участь 48 виробників, у квітні ця цифра становила 35. За час роботи до програми приєдналося близько 6700 аптек. Наголошую, все це на добровільних засадах. Ніхто нікого не змушує: ні пацієнта, ні виробника, ні аптеку. Це означає, що правила сформовані правильно і вони працюють. А ще на цей рік передбачено 1 млрд гривень коштів платників податків на відшкодування.
|
Іван Лобода |
Цього року ми впроваджуємо ще одну дуже серйозну політику - оновлений Національний перелік основних лікарських засобів. Це ще одна невід'ємна частина медичної реформи, ключове із завдань якої - гарантувати безоплатне базове лікування кожному українцю. Ми прагнемо, щоб пацієнти на 100 % були забезпечені життєво необхідними, якісними та безпечними ліками за конкретним списком у лікарні, а не бігали з папірцями до аптеки і купували все з власної кишені.
Що ці зміни вже принесли пацієнтам і лікарям? (Ілик Роман Романович)
Програма "Доступні ліки" запрацювала у квітні 2017 року на тлі повної зневіри суспільства і бізнесу. Державі не довіряли ні пацієнти, ні фармвиробники, ні аптеки. Більшість не вірили, що проблем з фінансуванням не буде, люди реально отримуватимуть ліки, аптеки і фармвиробники - гроші.
Програма працювала протягом року досить успішно, і ми заслужили головне - довіру. Головна мета програми - здорові люди, зменшення випадків ускладнень, а відповідно і смертності. А без довіри ця мета є недосяжною.
Держава дала можливість людям системно лікувати найпоширеніші хвороби дієвими ліками і не витрачати на це щомісячно великі, обтяжливі для сімейного бюджету суми.
Що важливо - лікарі також підтримують програму. Неодноразово чув, як вони щиро говорять, що їх пацієнти припинили економити пігулки і лікуються за призначенням. А це дає результати - менше ускладнень, госпіталізації.
Детальніше про програму "Доступні ліки". Скільки медикаментів зараз можуть отримати пацієнти? Скільки препаратів у рамках програми українці можуть отримати безкоштовно? (Лобода Іван Сергійович)
Це вже третій реєстр препаратів у програмі. Затвердили його на початку лютого. Якщо порівнювати його з першим, квітневим, то сьогодні ми маємо 23 діючі речовини замість 21 та 239 торгових найменувань препаратів замість 157. З кожним новим лікарським засобом, долученим до програми, ми розширюємо асортимент для пацієнтів, адже кожен бажає мати більшу можливість вибору.
При формуванні нового реєстру ми запровадили нову систему ціноутворення препаратів - Міністерство передбачило додаткові 5 днів виробникам для перегляду цін на медикаменти. Тобто виробники, що запропонували ціну не вищу за 5 % від переможця, мали можливість знизити свою цінову пропозицію до найнижчого рівня і поповнити перелік препаратів, що повністю відшкодовуються за державний кошт. Така новація привабила виробників, і ми отримали на 13 безоплатних препаратів більше. Тепер їх у програмі 47.
Кожен виробник при формуванні заявки визначає не лише ціну препарату, а й гарантує його обсяг на півроку для реалізації у межах програми. Співвідносить попит і виробничі потужності та дає нам конкретну цифру. Ця умова обов'язкова, адже ми мусимо не лише мати уявлення, скільки упаковок може бути реалізовано, а й попереджати можливу відсутність препаратів у аптеках. Зважаючи на ці дані, ми вже можемо сказати, що у першому півріччі 2018 року пацієнти мають можливість отримати 10,5 мільйонів упаковок безоплатних ліків. Це на 4,5 мільйонів упаковок більше за попереднє півріччя.
Як програма "Доступні ліки" впливає на ціни на ліки? (Лобода Іван Сергійович)
Правила програми "Доступні ліки" передбачають регулювання цін на медикаменти за допомогою їх реферування. Міністерство охорони здоров'я України встановлює граничну оптово-відпускну ціну для лікарських засобів через відповідний алгоритм розрахунку. Ціна визначається за допомогою порівняння цін у 5 сусідніх країнах: Латвії, Польщі, Словаччині, Угорщині та Чехії. Медіанна (середня) ціна стає граничною, тобто препарат не може увійти до програми, якщо його ціна вище за встановлену.
Завдяки такому регулюванню на деякі групи препаратів ми змогли отримати ціну майже вдвічі нижчу. Зрозуміло, що чим вища ціна, тим вищий прибуток. Працювати у збиток ніхто не хоче. Чому фармвиробники на це погодилися? Держава гарантує їм попит, який стрімко знижується в умовах вільного ринку через неплатоспроможність українців. Натомість ліки, що увійшли до програми, показують неймовірний приріст у споживанні. У 2017 році попит на серцево-судинні препарати, що увійшли до програми, збільшився порівняно з аналогічним періодом 2016 року на понад 90 %. Споживання ліків для терапії діабету II типу за цей само період зросло на 76,5 %, а препаратів для лікування бронхіальної астми - на 28 %.
Зверніть увагу, постанова Уряду, що визначає роботу програми, фіксує єдину ціну на препарат в усіх аптеках України. Отже, якщо лікарський засіб є у переліку реімбурсації, то його ціна має бути однаковою в усіх аптеках, а не лише в тих, що беруть участь у програмі. Якщо ви бачите вищу чи нижчу ціну, це пряме порушення законодавства і дає вам підстави поскаржитись на аптечний заклад.
Чи мають доступ до препаратів програми "Доступні ліки" українці, що проживають в селах? Як взагалі в рамках медичної реформи передбачено розвиток сільської медицини? (Ілик Роман Романович)
Чомусь більшість вважає, що програма "Доступні ліки" погано працює або взагалі не працює в селах. Це хибне уявлення. Нещодавно я особисто телефонував деяким фельдшерам, щоб з'ясувати, як у них справи з "Доступними ліками" і чи є проблеми. Відповідь однакова: пацієнти задоволені, регулярно беруть рецепти, які щотижня виписує лікар під час візиту до селища, а фельдшери їздять за ліками в аптеку для тих, кому складно зробити це самостійно. Насправді це так працює. Чим менша спільнота, тим більш вона згуртована. Кожен у селі знає фельдшера і лікаря, а вони знають кожного мешканця і його сім'ю. Це передусім гарантує повагу одне до одного.
У містах навпаки - усі живуть уособлено, усі заклопотані, усі більш байдужі. На мій погляд, якщо говорити про людський фактор роботи програми, він гірше працює саме у місті.
Програма "Доступні ліки" - яскравий приклад децентралізації. Політика розроблена центральним органом влади, а реалізовується на рівні муніципалітетів. Саме місцева влада якнайкраще розуміє проблеми свого регіону - знає, де більше населення, де гірші дороги, а де заклади охорони здоров'я не мають необхідної кількості пацієнтів. Спираючись на ці дані, муніципалітети мають оптимізувати свою роботу. Це стосується як своєчасного перерозподілу коштів на ліки, так і формування госпітальних мереж.
Понад 13 мільйонів українців проживають у селі, що становить 30 % усього населення України. Важливо забезпечити рівний з містянами доступ до медичної допомоги. У селах свої проблеми: десь лікарям нема де працювати - потрібна нова інфраструктура для роботи та проживання лікаря і медичного персоналу, десь великі відстані і потрібні автомобілі, в інших місцях лікарі потребують перенавчання або ж відсутній зв'язок тощо. Всі ці проблеми можливо вирішити, але на це потрібні значні витрати.
Цього року на розвиток сільської медицини закладено 5 мільярдів гривень. Ці кошти виділені саме на оптимізацію ресурсів - врегулювання питання малопотужних та малозавантажених медзакладів, що не мають необхідної кількості пацієнтів для кваліфікованої практики та розширення і удосконалення опорних. Головні умови госпітальних мереж: наявність принаймні однієї лікарні інтенсивного лікування першого чи другого рівня, охоплення території і населення для однієї лікарні другого рівня 200 тис. осіб, першого (базового) - 120 тис. осіб і можливість дістатися лікарні інтенсивного лікування з будь-якої точки округу за 60 хвилин.
На сьогодні госпітальні округи вже сформовано у переважній більшості регіонів, інші доопрацьовують необхідні документи. Цього та наступного року плануємо активно їх розбудовувати. Також разом з місцевою владою працюватимемо над стратегією ремонту доріг до округів.
Як у межах медичної реформи передбачається забезпечення ліками пацієнтів для лікування у стаціонарі? (Ілик Роман Романович)
Цього року МОЗ впроваджує ще один наріжний аспект реформи - політику забезпечення пацієнтів дієвими, життєво необхідними, якісними ліками з доведеною ефективністю - Національний перелік основних лікарських засобів. Національний перелік стосується стаціонарного лікування, тобто коли пацієнт змушений перебувати у лікарні.
Головна мета впровадження політики - забезпечити пацієнта коротким списком найнеобхідніших препаратів від найбільш поширених в Україні захворювань, що мають найважчі наслідки для життя та здоров'я. У січні 2018 року новий Національний перелік основних лікарських засобів законодавчо набрав чинності. Це означає, що вже цього року кожен лікувальний заклад зобов'язаний на 100 % забезпечити кожного громадянина цим коротким списком ліків.
В основі нового Нацпереліку рекомендації ВООЗ. До переліку увійшли 427 лікарських препаратів за їх міжнародною непатентованою назвою. Кожен заклад охорони здоров'я має визначити, які препарати необхідні саме для його профілю лікування, прорахувати обсяг і закупити його. Після того, як 100 % потреба забезпечена, медзаклади можуть і мають право закупити інші необхідні для пацієнтів препарати.
Головна мета Нацпереліку, як і медичної реформи загалом - оптимізація витрат на ефективні та дієві ліки, замість нераціонального та розпорошеного використання грошей платників податків. Ми прагнемо повністю викорінити з медицини явище закупівлі незрозумілої якості ліків і направити ці ресурси на дійсно ефективні препарати, що рятують людські життя. Допоки лідерами закупівель медзакладами залишатимуться витяжка крові корів і настоянка дикої моркви чи глоду, а в регіонах мільйони гривень витрачатимуть на симптоматичні препарати, бюджетних грошей на дійсно ефективні ліки не вистачатиме і пацієнти будуть змушені купувати препарати самотужки. Так, як це відбувається зараз.
Чи будуть додаватися нові препарати до Національного переліку основних лікарських засобів? (Лобода Іван Сергійович)
Національний перелік переглядатиметься щороку, одні препарати додаватимуть, інші замінюватимуть на більш інноваційні чи ефективні. Головна умова - якість, ефективність та вартість препарату має бути економічно обґрунтована, тобто лікувати краще за дешевший препарат та мати кращі показники результативності.
Перелік формували не лише з урахуванням тих чи інших показників ефективності медпрепаратів, а й на основі переліку захворювань, які національні експерти визначили як найбільш небезпечні та розповсюджені в Україні. За допомогою мультикритеріального аналізу були визначені стани та захворювання, від яких українці страждають найбільше. Після цього, з урахуванням рекомендацій ВООЗ, були обрані ліки на основі доказів ефективності, безпеки та економічної доцільності, тобто ті ліки, чия вартість і користь для пацієнта співвідносяться з можливостями бюджету країни.
Будь-який препарат, який пацієнти, лікарі чи фармвиробники прагнуть додати до Нацпереліку, має містити всі необхідні обґрунтування: докази ефективності, безпеки та аргументацію щодо економічної доцільності.
Коли пацієнти вже зможуть отримувати ліки за Нацпереліком? (Лобода Іван Сергійович)
Враховуючи, що перехід між бюджетними роками складний процес і деякі регіони ще повністю не розібралися з правилами закупівель, отримати ліки у січні - лютому пацієнти ще не могли. Ми очікуємо, що Нацперелік поступово почне працювати у березні.
Оскільки це зовсім нова політика для України, вона не запрацює відразу усюди ідеально.
Це зовсім нова політика для України. Зрозуміло, що на перших етапах роботи можливі технічні помилки, недоопрацювання. Будуть і випадки опору чи відвертого саботажу. Ми це все поступово усунемо. Скоординуємо об'єктивний контроль спільно з Держаудитслужбою, врегулюємо всі проблемні моменти та навчимо працювати з Нацпереліком.
Цей рік - перехідний. До початку 2019 усі вже мають розібратися, і Нацперелік стане звичною нормою для пацієнтів і лікарів. Для прикладу, в країнах Східної Європи цей процес тривав 2 - 3 роки.
Які подальші перспективи медичної реформи, зокрема в рамках забезпечення пацієнтів ефективними ліками? (Ілик Роман Романович)
Планів дуже багато, і ми поступово починаємо їх реалізовувати. У першу чергу працюємо над удосконаленням програми "Доступні ліки". Амбіційна мета - приєднати до програми реімбурсації всі державні програми, що забезпечують українців ліками амбулаторно. З часом плануємо запровадити обов'язкову участь аптек у програмі, як це працює в інших країнах світу.
Розробляємо і нові вимоги щодо контролю якості медпрепаратів, зокрема плануємо запровадити європейські вимоги біоеквівалентності генеричних препаратів (препаратів-аналогів). Разом з МЕРТ працюємо над удосконаленням патентного законодавства в частині лікарських засобів. Ці зміни мають суттєво вплинути на демонополізацію фармацевтичного ринку та ціни на ліки.
Ще одним стратегічним напрямком роботи є запровадження обов'язкового кодування та маркування лікарських засобів. Це має не лише значно знизити розповсюдження контрабандних і фальсифікованих ліків, а й дасть змогу відстежити увесь шлях кожної упаковки, від виробництва препарату до кінцевого споживача. Остаточна мета, щоб кожен українець, відсканувавши код на упаковці, знав, де та коли було вироблено препарат.
Що ж до реформи загалом - у неї дуже добрі перспективи, адже сформована команда однодумців не має наміру за жодних умов здаватися і зупиняти роботу над змінами. Я впевнений, що ми зможемо все це реалізувати і дійсно зробити прорив у медичній галузі: від середньовіччя до запуску ракет у космос. E-health, оптимізація ресурсів, автономізація, госпітальні мережі, ефективні ліки, якісна медична освіта, єдині міжнародні протоколи лікування тощо стануть реальністю, яка буде фундаментом справжньої охорони здоров'я для кожного українця і гарантією здорового майбутнього.
Роман Ілик,
заступник Міністра охорони здоров'я України
Іван Лобода,
експерт МОЗ з питань реімбурсації
