Сьогодні в Україні все більше і більше уваги приділяється питанням захисту авторських прав, у тому числі в мережі Інтернет. Протягом довгого часу велися різноманітні дискусії, проводилися круглі столи та обговорення стосовно необхідності врегулювання способів захисту авторських прав в мережі Інтернет і встановлення відповідальності для недобросовісних сайтів, що здійснюють поширення об'єктів авторських прав в мережі Інтернет без відповідних дозволів зі сторони правовласників.
26 квітня 2017 року набув чинності Закон України № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», робота над яким велася протягом тривалого часу. Даним законом внесено ряд важливих змін щодо захисту авторських прав в мережі Інтернет до інших законів України, зокрема, до Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон), Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України. У зв'язку з чим, пропонуємо більш детально розглянути зміни та нові можливості щодо захисту авторських прав в мережі Інтернет.
Зазвичай правовласники з метою захисту своїх прав звертались з письмовими вимогами до осіб, які порушують їх права або до власників веб-сайтів, якщо знаходили про них інформацію, з письмовими вимогами припинити порушення авторських прав. Однак переважно такі письмові звернення були безрезультатними і правовласники були вимушені звертатися до суду. На сьогоднішній день, впроваджено порівняно новий спосіб захисту авторських прав саме для тих випадків, коли порушення відбувається з використанням мережі Інтернет. По суті, мова йде про такі самі вимоги правовласників про припинення порушення, однак форма заяви, процедура подачі та розгляду тепер чітко зарегламентовані.
Так, з прийняттям Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» Закон було доповнено статтею 52-1. Відповідно до цієї статті, при порушенні будь-якою особою авторського права і суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, суб'єкт авторського права і суміжних прав (далі - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та веб-сторінки, на яких розміщена або в інший спосіб використана відповідна цифрова інформація, із заявою про припинення порушення. Така заява надсилається власнику веб-сайту з одночасним направленням її копії постачальнику послуг хостингу, який надає послуги або ресурси для розміщення відповідного веб-сайту.
Перш ніж детально розглядати даний спосіб захисту, хотіли б звернути увагу на те хто такі власники веб-сайту, власники веб-сторінки та постачальники послуг хостингу. До речі, це також нові визначення, закріплені в Законі:
власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і отримувач послуг хостингу;
власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє чи розміщує електронну інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;
постачальник послуг хостингу - особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги та ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу.
|
Олена Сулима |
Тепер розглянемо саму заяву про припинення порушення. Ця заява обов'язково повинна містити:
а) відомості про заявника, необхідні для його ідентифікації (ім'я; місце проживання або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або інші особи в передбачених Законом випадках мають направляти інформацію; для заявників - юридичних осіб - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер);
б) вид і назву об'єкта авторського права і суміжних прав, про порушення права на який йдеться у заяві;
в) вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт авторського права і суміжних прав, зазначених у відповідній заяві, з посиланням на підстави виникнення таких прав та строк їх дії. Звертаємо увагу, що згідно нової статті ст. 164-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення наведення особою завідомо недостовірної інформації щодо наявності авторського права і суміжного права у заяві про припинення порушень авторського права і суміжних прав з використанням мережі Інтернет, направленій відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права, тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) гіперпосилання на електронну інформацію, розміщену або в інший спосіб використану на веб-сайті;
ґ) вимогу про унеможливлення доступу до електронної інформації на веб-сайті;
д) відомості про постачальника послуг хостингу, який надає послуги і ресурси для розміщення відповідного веб-сайту (найменування; адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку в передбачених цим Законом випадках власник веб-сайту або інші особи мають надсилати інформацію);
е) твердження заявника, що наведена в заяві інформація є достовірною, а наявність у заявника прав, про порушення яких заявлено, перевірена адвокатом, за представництвом (посередництвом) якого подається заява.
Важливо! Заявник може звернутися із заявою про припинення порушення виключно за представництвом адвоката. Адвокат надсилає відповідну заяву, за умови ідентифікації заявника, встановлення його контактних даних та підтвердження наданими заявником документами факту наявності у заявника прав, про припинення порушення яких висувається вимога, з додаванням копія одного з документів, що відповідно до законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги заявнику.
За відсутності обставин, передбачених для відмови у задоволенні заяви, зокрема, невідповідність заяви встановленим вимогам для її оформлення, власник веб-сайту невідкладно, не пізніше 48 годин з моменту отримання заяви про припинення порушення, зобов'язаний унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо якої подано заяву, та надати заявнику і постачальнику послуг хостингу інформацію про вжиті заходи відповідно до вимог цієї статті.
Окремо хотіли б звернути увагу, що тепер відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, зобов'язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах чи в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе:
а) повне ім'я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу;
в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв'язатися.
Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на веб-сайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника веб-сайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.
При цьому, у визначених ч. 7 ст. 52-1 Закону, в тому числі, у разі якщо на веб-сайті та в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) відсутні відомості про власника веб-сайту в обсязі, що дає змогу звернутися до нього із заявою про припинення порушення, заявник має право звернутися безпосередньо до постачальника послуг хостингу, який надає послуги і (або) ресурси для розміщення відповідного веб-сайту, із заявою про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту (у цьому випадку заява також повинна містити обґрунтування наявності підстав для звернення до постачальника послуг хостингу).
За відсутності встановлених підстав для залишення заяви без розгляду постачальник послуг хостингу зобов'язаний невідкладно, не пізніше 24 годин з моменту отримання такої заяви, надіслати власнику веб-сайту її копію. В свою чергу, власник веб-сайту впродовж 24 годин з моменту отримання від постачальника послуг хостингу копії заяви про припинення порушення з боку власника веб-сайту зобов'язаний унеможливити доступ до електронної (цифрової) інформації, щодо якої подано заяву, або надіслати повідомлення про відмову у задоволенні заяви, та повідомити про це постачальника послуг хостингу.
У випадку, якщо впродовж 24 годин з моменту направлення власнику веб-сайту копії заяви про припинення порушення власник веб-сайту не вчинив зазначених дій, постачальник послуг хостингу самостійно унеможливлює доступ до електронної (цифрової) інформації, зазначеної у заяві про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту. Про вжиті заходи постачальник послуг хостингу повідомляє заявника та власника веб-сайту впродовж 48 годин з моменту отримання постачальником послуг хостингу заяви про припинення порушення, допущеного власником веб-сайту.
В свою чергу, новою ст. 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, у тому числі невчинення власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу передбачених законодавством про авторське право і суміжні права дій щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, ненадання або несвоєчасне надання відповіді на заяву суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, наведення завідомо недостовірних відомостей у відповіді на заяву суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, а також нерозміщення власниками веб-сайтів, постачальниками послуг хостингу на власних веб-сайтах, в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформації про себе.
Таким чином, якщо раніше власники авторських прав могли звертатися до власників веб-сайтів та веб-сторінок зовсім безрезультатно, адже ці заяви могли бути взагалі проігноровані. То з урахування внесених змін до Закону, розгляд заяви про припинення порушення власником веб-сайту носить обов'язковий характер, і заявнику обов'язково повинна бути надана відповідь, навіть про відмову у задоволенні заяви. А ігнорування даної заяви тягнутиме за собою притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, встановлення обов'язку вчинити дії щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об'єктів права інтелектуальної власності, правомірність використання яких у мережі Інтернет є предметом спору, також тепер може бути способом забезпечення позову, згідно п. 8 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України.
Олена Сулима,
юрист ЮФ GOLAW
