Проблема повернення декларанту надмірно сплачених ним митних платежів після скасування судом рішення про коригування митної вартості досі залишається актуальною.
Нагадаю, що проблема полягає у фактичній неможливості декларанта повернути із бюджету надмірно сплачені обов'язкові платежі за рішенням про коригування митної вартості, пізніше скасованого рішенням суду. Ми маємо ситуацію, коли декларант, маючи на руках постанову адміністративного суду, що набрала законної сили, не виконується.
Судова практика у цих спорах є сталою - суди визначили спосіб, яким мають захищатися порушені права декларантів. Зокрема, Верховний Суд України зазначає, що митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів. Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618,на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
У своїй постанові від 12 квітня 2016 року по справі 813/7851/13-а Верховний Суд України черговий раз звернув увагу на те, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів. Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Тобто, судові органи відійшли від практики стягнення надмірно сплачених грошових коштів на користь декларанта, вважаючи такий спосіб захисту необґрунтованим. Суди посилаються на виключні функції митниці щодо контролю митної вартості і не стягують надмірно сплачені платежі аби таким чином не підмінити митницю.
Позиція ж фіскальних органів завжди полягала у тому, що скасування рішення про коригування митної вартості ще не означає можливості повернення надмірно сплачених грошових коштів, у зв'язку з тим, що такі кошти не можуть бути надмірно сплаченими.
На теперішній час діють два нормативно-правові акти, ухвалені на виконання статті 45 Бюджетного кодексу України; статті 301 Митного кодексу України; статті 43 Податкового кодексу України, які врегульовують процедуру повернення з бюджету раніше сплачених грошових коштів:
- наказ Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 (далі - Порядок № 618);
- наказ Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124 (далі - Порядок №1146).
Ясності в це питання також не вносить нещодавно оприлюднений лист Державної фіскальної служби України від 04.08.2016 № 26593/7/99-99-19-01-01-17, де центральний орган викладає своє бачення розв'язання проблеми. В ньому ДФС перш за все звертає увагу, що в своїх рішеннях суд має констатувати неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів. Тобто фіскали, як обов'язковою умовою повернення сплачених декларантом до бюджету обов'язкових платежів, вважають наявність необхідного висновку суду в своєму рішенні про визначення цих коштів надмірно сплаченими.
Таке бачення ситуації нормативно відображено у вищезгаданому Порядку №1146, де в пункту 8 можливість готування органом ДФС Висновку до Держказначейства залежить від того, чи обліковується заявлена декларантом сума в інформаційній системі ДФС як помилково та/або надміру сплачена.
ДФС в листі визнала, що у більшості випадків митниці формально підходять до розгляду заяв платників податків про повернення коштів, сплачених до бюджету.
З приводу чого, ДФС рекомендує митницям вживати певних заходів щодо повернення сум можливої переплати митних платежів на підставі згаданих судових рішень, зокрема, спрямувати запити в податкову інспекцію за місцем реєстрації платника податків щодо використання/ невикористання ним права зменшення своїх податкових зобов'язань відповідних податкових періодів, визначених згідно з V розділом Податкового кодексу України, які стосуються оскаржених в судовому порядку митних оформлень товарів. Ці заходи повинні здійснюватися одночасно із проведенням перевірок щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 54 та пунктом 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України.
В сукупності з іншим листом ДФС від 15.12.14 № 15182/7/99-99-24-02-02-17 проблема повернення із бюджету надмірно сплачених обов'язкових платежів (зокрема сум ПДВ) після скасування судом рішення про коригування митної вартості напряму пов'язується із механізмом функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Так, у разі, якщо у зв'язку з внесенням змін до митної декларації сума податку, яка підлягає поверненню платнику податку, є більшою, ніж сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що обчислена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, автоматизованою системою митного оформлення надаватиметься посадовій особі митниці, що здійснює митне оформлення, відповідне повідомлення, що є підставою для надання відмови в оформленні додаткової митної декларації або аркуша коригування.
Одночасно, слід зазначити, що Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань містить інші шляхи повернення декларанту надмірно сплачених грошових коштів:
1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;
2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету;
3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку;
4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;
5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;
6) для подальших розрахункiв як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:
на небюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;
банкiвський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).
Проте, як вказано у п. 43.4. статті 43 Податкового кодексу України, у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань саме з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Отже, використовувати інші шляхи для повернення сум ПДВ з бюджету, у декларанта по суті не має можливості.
Підсумовуючи все вищевикладене, декларанту, який вступив на шлях судового оскарження рішення митниці про коригування митної вартості, слід прийняти до уваги наступні важливі зауваження:
1. Скасування судом рішення про коригування митної вартості ще не є запорукою повернення надмірно сплачених грошових коштів. У майбутньому декларант змушений заново відстоювати своє право в суді, оскаржуючи відмову митниці у поверненні належних йому коштів за судовим рішенням;
2. Кошти, які декларант бажає повернути з бюджету мають обліковуватися у системі ДФС, як надмірно сплачені;
3. Декларант не повинен мати заборгованості зі сплати обов'язкових платежів до бюджету (оскільки, відповідно до п. 3 Порядку №1146 у разі наявності у платника податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків);
4. Декларант має готуватися до можливих перевірок з приводу контролю заявленої митної вартості вже після скасування рішення митниці судом і на етапі повернення грошових коштів з бюджету;
5. У випадку повернення з бюджету після скасування судом рішення про коригування митної вартості сум ПДВ декларант повинен забезпечити на особистому електронному рахунку в системі адміністрування ПДВ суму більшу ніж та, яка підлягає поверненню.
Всі ці обставини вказують на завзяте небажання ДФС повертати кошти декларанту. Своїми листами контролюючий орган вводить додаткові перепони для декларанта в реалізації власних прав на захист від підтвердженого за результатами судового розгляду свавілля посадових осіб державного органу. При виникненні ситуації незаконного коригування митної вартості декларанту слід готуватися до тривалої боротьби за свої законні права та інтереси. Використання актуальних методів протидії незаконним діям з боку посадових осіб митниці є беззаперечною запорукою досягнення позитивного результату, коли безумовно поновлюються майнові права декларанта.
Олег Щербак
юрист юридичної компанії «Правозахист Україна»
