Судді, адвокати, прокурори і всі-всі процесуальні опоненти - в першу чергу люди, і психологія тим чи іншим чином впливає на хід їх думок, висновки, рішення та результати судового процесу. І знання психології дозволяє усвідомлювати більше - а отже, діяти ефективніше.
При винесенні рішення/вироку суддя керується своїми професійними знаннями і життєвим досвідом, а також внутрішнім переконанням. І в силу суб'єктивних причин при розгляді одних і тих же категорій справ різними людьми рішення завжди будуть відрізняється, а іноді і значно.
У будь-який момент в рамках судового процесу професіонал переважно ґрунтується на одних і тих же основних припущеннях у своїй професійній області. Юридична наука - не виняток; ми покладаємося на якусь загальну картину світогляду людини, яка дає основу для обговорень конкретної поведінки, але рідко ставиться під сумнів. Колись загальноприйнятими вважалися два аспекти: люди в основному раціональні і, як правило, мислять тверезо. По-друге, більшість відхилень від раціональності пояснюється емоціями: наприклад, страхом, прихильністю або ненавистю. Постійні помилки мислення нормальних людей частіше обумовлені самим механізмом мислення, ніж порушенням процесу мислення під впливом емоцій.
«Ситуація підказала, підказка дала доступ до інформації,
що зберігається в пам'яті, а інформація дала відповідь.
Інтуїція - це не що інше, як впізнавання».
Герберт Саймон
Ця стаття є скоріше нотатками по використанню психології на різних етапах судового процесу для цілей переконання і ефективного донесення інформації, в тому числі, з урахуванням віку, статі, національності суддів.
Роль психології в судовому процесі
В нашій країні психології не приділяється значна увага, якщо взагалі приділяється. Вважається, що судді професіонали і самостійно можуть визначити необхідні питання і прийняти рішення. Але наскільки професійні судді насправді вільні від впливу психології?
Всі судові адвокати враховують психологію суддів інтуїтивно. Однак, у зв'язку з відсутністю будь-яких серйозних досліджень на тему психології в судовому процесі, можна стверджувати, що вплив психології на процес вирішення справи незначний. Або краще так: психологія впливає помітно, але зізнатися в цьому не можна, оскільки це може бути витлумачено як некомпетентність, упередженість та ін.
У той же час всі погодяться, що судді це люди - і значить, звільнитися від впливу психології повністю вони не можуть. У зв'язку з цим, якщо є якісь фактори, що впливають на прийняття рішень і хід судового процесу, то адвокати зобов'язані знати і враховувати ці фактори, щоб зробити судовий процес більш ефективним для цілей свого клієнта.
HI-Hume технології як ірраціональне управління оціночними судженнями. Дві системи прийняття рішень
Інформаційний простір формується сьогодні індустріально, коли діють певні техніки і технології, здатні зупинити увагу в світі перенасиченому інформацією, здатні записати в пам'ять, здатні витягти з пам'яті записане тоді, коли це потрібно. І ритуали утримують нашу увагу за рахунок утримання єдиного інформаційного віртуального потоку, не допускаючи зовнішнього втручання. Тим більше ритуали професійного досвіду використовують постійні повторення для концентрації на єдиному відображенні світу. А світ сьогодні штучно концентрує увагу на потрібному об'єкті. Адже по суті процесуальні кодекси, обстановка судів і ставлення до суддів вибудовують іміджі «вашої честі» саме таким чином - шляхом використання послідовного набору подій.
Розглянемо такий приклад.
Прочитайте наступні твердження:
1. Боротьба з корупціонерами стала яскравіше.
2. В зв'язку зі створенням НАБУ і антикорупційної прокуратури корупційні схеми і чиновники стали виявлятися частіше.
Не думаючи занадто довго, відзначте для себе, яке з двох тверджень здається вам більш чітким, ясним, певним?
Якщо ви відповіли, що друге твердження більш повне, то ваша відповідь схожа на відповідь більшості людей. Насправді, якщо задуматися над твердженням трохи довше, то стане ясно, що твердження з другої групи містить крім інформації про боротьбу з корупцією додаткову причину - «створення відповідних антикорупційних органів». Тобто, друге твердження є окремим випадком першого і, отже, ймовірність першої події вище, ніж другої.
Даніель Канеман у співпраці з Амосом Тверським на підставі подібних експериментів розвинули ідею, що наш мозок має дві системи аналізу інформації і прийняття рішень:
- перша: інтуїтивна, автоматична і швидка;
- друга: усвідомлена, раціональна, логічна, і тому повільна.
Система 1 - швидка, інтуїтивна, моментально видає готові, часто поспішні рішення на основі емоцій і минулого досвіду. Система 2 - вкрай повільна, скрупульозна, раціональна, яка утримується від рішень без перевірки всіх доступних фактів. Головна наша проблема полягає в тому, що, поки Система 2 «розгойдується», ми встигаємо прийняти рішення на основі більш оперативної, що автоматично спрацьовує - Системи 1, яка помиляється не менш часто, ніж приймає вірні рішення. І ми аж ніяк не завжди даємо собі раду уточнити її висновки через Систему 2, адже це вимагає зусиль.
Більшість рішень приймається нами автоматично, оскільки це дозволяє діяти швидше, менше стомлюватися (бо логічні роздуми дуже енерговитратні). І наш мозок автоматично шукає причину і наслідок в іноді не пов'язаних речах і вірить в «правдоподібні» історії. Тому друге твердження, яке пропонує перелік переконливих відомостей мозок вибирає автоматично.
Залишається закономірне питання: яким чином судді приймають рішення - інтуїтивно і автоматично або усвідомлено і логічно?
А як же адвокати?
Залишимо поки суддів. Адже в судовому процесі беруть участь не тільки судді, а й інші юристи з боку звинувачення і захисту, свідки сторін і т.д. Адвокат при оцінці перспектив спору, вироблення правової позиції, виборі стратегії вирішення справи, аналізі позиції опонента також знаходиться під впливом різних психологічних чинників.
Наприклад, в психології існують відомі фактори під назвою priming (праймінг-ефект - феномен підказки) і confirmation bias (пошук підтвердження своєї теорії). Їх суть зводиться до наступного. Люди схильні довіряти першому враженню і збирати ту інформацію, яка підтверджує їх переконання або точку зору, і ігнорувати факти і події, які не вписуються в їх картину світу.
У судових процесах ці фактори найбільш наочно проявляються в тому, як учасники оцінюють докази у справі. Завжди сторони шукають докази, що підтверджують їх позицію у справі і ігнорують (або знижують силу) доказів і доводів, озвучених іншою стороною. У більшості випадків це відбувається автоматично. Це призводить до пропуску важливих аргументів, неправильної оцінки доказів і вибору невірної стратегії у справі. Тому іноді корисно зробити «рокіровку» - змінити адвоката в процесі або дати подивитися матеріали справи іншому адвокату і запропонувати обгрунтувати позицію опонента, або використовувати методику «психодрами», учасники якої потім поділяться міркуваннями про сильні і слабки позиції сторін.
HI-Hume технології: праймінг або досудове упередження
Завжди найцікавіші проблеми в нашій професії виявляються на стику різних областей правозастосування.
Так, феномен досудового упередження - HI-Hume технологія праймінга. Судді ж ходять по вулицях, читають газети або новини інтернету, дивляться телевізор або спілкуються з членами сім'ї, які дивляться телевізор і т.п. Іноді, особливо якщо вони беруть участь в цей період у будь-якому резонансному процесі, судді наштовхуються на інформацію, яка могла б вплинути на їх судження, створюючи специфічне чи конформістське упередження.
Специфічне упередження виникає, коли суддя переконаний в істинності чи хибності будь-яких фактів справи, що перешкоджає йому винести рішення виключно на підставі доказів по справі. Часто така переконаність виникає внаслідок володіння інформацією про минулий кримінальний осуд обвинуваченого або поведінку однієї із сторін процесу до судового провадження. Така переконаність може бути сформована чутками або публікаціями в ЗМІ. Емоційна реакція суспільства часто працює швидше і, головне, переконливіше.
Те, що будь-яка зі сторін може повідомити в газетному інтерв'ю, не завжди можна повторити в залі суду. Так, якщо доказ визнано судом неприпустимим, то що завадить, наприклад, сторони обвинувачення/захисту донести інформацію про існування такого доказу через ЗМІ? Адже за відсутності можливості досліджувати саме доказ, відкривається простір для домислювання тими, хто ознайомився з текстом статті в ЗМІ, включаючи суддів і змінити своєї думки, відредагувати висновки, які були зроблені раніше.
Досудовий вплив поза судом стає все більш типовим для широко розрекламованих процесів і неминуче формує вже «предзасудження», а судовий процес уже ні що інше, як правовий (чи театральний) жест, що «узаконює» рішення створене пресою і громадською думкою, яку ця преса сформувала.
Конформістське упередження виникає тоді, коли суспільство відчуває надзвичайно сильні очікування щодо результату судового розгляду, в результаті чого суддя, не бажаючи йти проти суспільства, прагне відповідати цим очікуванням, а не розглянути справу на підставі поданих доказів.
Але чи суддя при винесенні рішення зможе не брати до уваги жодної інформації, крім тієї, яка отримана в ході дослідження представлених у справі доказів? І як щодо інформації про особу злочинця або позивача/відповідача? Про відносини сторін або передісторії справи, яку не розкривають сторони? Чи судді не схильні до впливу засобів масової інформації?
На закінчення
Прикладів ситуацій, де люди приймають рішення автоматично і несвідомо, величезна кількість. Однак в судових суперечках вплив психології може бути і більш помітним. У зв'язку з цим варто освоїти:
- методи переконання: як в письмових документах так і в публічних виступах;
- методи донесення інформації в залежності від віку, статі, національностей учасників процесу;
- враховувати психологію при виборі присяжних (в далекому майбутньому або на «іншій планеті»);
- запросити практика - судового психолога в процес.
І на останнє: юридична освіта важливий здобуток в житті, але не визначальний!
Ігор Покотило
Адвокат, психолог, керівник Школи адвокації Асоціації адвокатів України, член Дисциплінарної палати КДКА м.Києва
