З 1 квітня 2016 року вводиться в дію Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон про публічні закупівлі) для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання. Так, зокрема зазначений Закон вводиться в дію для замовників, що надають послуги поштового зв'язку, забезпечують виробництво, передачу, розподіл, купівлю-продаж, постачання електричної енергії, надають послуги з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування тощо. Положення Закону про публічні закупівлі з 1 квітня 2016 року, для прикладу, зобов'язані застосовувати ПАТ «Українська залізниця», УДППЗ «Укрпошта», Державне агентство резерву України, ПАТ «Київобленерго» та інші.
З 1 серпня 2016 року Закон про публічні закупівлі вводиться у дію для всіх інших замовників.
Розглянемо деякі основні зміни процедури державних (публічних) закупівель, які пропонуються вищезгаданим Законом:
1. Основною новелою є перехід на інноваційну систему авторизованих електронних майданчиків. Авторизованим електронним майданчиком є авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною електронної системи закупівель та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. На даний момент деякі електронні майданчики (ProZorro, Zakupki.prom.ua і т.п.) працюють в тестовому режимі та вже неодноразово демонстрували свою ефективність.
2. Скорочується кількість процедур публічних закупівель до двох конкурентних (відкриті торги та конкурентний діалог) та однієї неконкурентної (переговорна процедура). Якщо в попередньому Законі України «Про здійснення державних закупівель» згадувались відкриті торги та переговорна процедура, то конкурентний діалог є таким собі «ноу-хау».
Відкриті торги є основною процедурою здійснення публічних закупівель та концептуально не змінились. Ключовими перетвореннями є власне переведення відкритих торгів у електронну форму, запровадження процедури електронного аукціону та закупівель за рамковими угодами.
Суть електронного аукціону полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Фактично пониження ціни можливе не менше, аніж на суму визначеного замовником торгів кроку.
Рамковими угодами є правочини, що укладаються одним чи кількома замовниками з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлі протягом строку дії рамкових угод. Рамкові угоди виконуються з дотриманням таких вимог: 1) у разі укладення рамкової угоди з одним учасником усі істотні умови договору про закупівлю визначаються в рамковій угоді, а такий договір вважається укладеним після подання замовником учаснику пропозиції виконати зазначені умови та отримання письмової згоди учасника; 2) у разі укладення рамкової угоди з кількома учасниками: якщо всі істотні умови договору про закупівлю визначені в рамковій угоді, замовник має право укласти такий договір з дотриманням зазначених у рамковій угоді умов відбору серед учасників, з якими укладено відповідну рамкову угоду (тобто електронний аукціон може й не проводитись); якщо не всі істотні умови договору про закупівлю визначені в рамковій угоді, такий договір укладається замовником з переможцем процедури конкурентного відбору, що проводиться замовником серед учасників, з якими укладено відповідну рамкову угоду (обов'язково проводиться електронний аукціон).
Конкурентний діалог є процедурою публічних закупівель, що може бути застосовано замовником за таких умов: замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками; предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
Конкурентний діалог проводиться у два етапи, зокрема на першому етапі учасники подають тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни, а на другому етапі - подається остаточна пропозиція уже з зазначенням ціни.
Переговорна процедура практично не зазнала жодних змін.
3. Підвищено мінімальну вартість предмета закупівлі для обов'язкового застосування процедури публічних закупівель. Так, Закон про публічні закупівлі застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
4. Запровадження інституту централізованої закупівельної організації (ЦЗО). До ЦЗО можуть належати юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону про публічні закупівлі. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України (на даний момент не встановлено).
5. Переведення процедури оскарження у електронний формат. Так, скарга до органу оскарження (АМК України) подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі. Окрім цього, до скарги додаються документи та матеріали в електронній формі (у тому числі у вигляді pdf формату файла), що підтверджують порушення процедури закупівлі або неправомірність рішень, дій або бездіяльності замовника, та документ про здійснення оплати за подання скарги до органу оскарження.
Варто зазначити, що суб'єкту оскарження та замовнику надається право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису.
У цій публікації розкриваються лише деякі нововведення, що вносяться Законом про публічні закупівлі, без жодного применшення значення інших змін та новел, які безумовно також впливають на удосконалення процедури публічних закупівель. Так, зміни є позитивними, проте далеко не ідеальними. У Законі про публічні закупівлі залишилось багато положень зі старого законодавства, котрі тією чи іншою мірою сприятимуть зловживанням та створюватимуть простір для корупційних дій.
Чи дозволять запропоновані механізми викоренити корупційну складову зі сфери публічних закупівель та заощадити приблизно 50 млрд. грн. бюджетних коштів вже у 2016 році? Питання залишається відкритим.
Ігор Маркевич,
старший юрист практики конкурентного, корпоративного та фінансового права АО LAWWHALES
