У січні цього року в Міністерстві внутрішніх справ оголосили про початок реформування Державної автомобільної інспекції та перетворення її в Патрульну поліцію. Уже проведено відбір кандидатів у перші поліцейські, які в червні патрулюватимуть дороги столиці. Презентовано недешеву форму для майбутніх поліцейських, обирають дизайн для майбутніх патрульних автомобілів.
В МВС активно готуються до створення нового правоохоронного органу, що займатиметься забезпеченням безпеки дорожнього руху в країні.
Для забезпечення повноцінної діяльності патрульної поліції у форматі, презентованому силовим міністерством, крім власне створення поліції, необхідно затвердити ряд змін та доповнень в законодавство щодо регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
6 квітня в Раді було зареєстровано законопроект № 2562 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проектом пропонується запровадити автоматичну фіксацію порушень ПДР, змінити систему штрафування порушників, механізм примусового стягнення штрафів та інше.
Цього законопроекту очікували довго. Активно обговорювати реформування сфери забезпечення безпеки дорожнього руху нова влада розпочала ще у вересні минулого року. Практично кожного тижня з'являлася нова інформація щодо бачення реформ в МВС. Однак конкретних законодавчих ініціатив у Верховну Раду не надавалося.
Коли в січні цього року розпочався набір кандидатів у патрульні поліцейські (тоді ще не було достеменно відомо чи це будуть дорожні поліцейські, чи патрульні, чи ще якісь інші) суспільство очікувало, що одразу ж буде показано й законодавче забезпечення їх майбутньої діяльності. Однак цього знову не сталося.
Сьогодні, як повідомляє міністерство Авакова, проводиться активна підготовка майбутніх поліцейських. У Мережі навіть прокрутили відео, що показує цей процес. Проте самого органу, в якому вони повинні працювати ще й досі немає. Не створено ще й тих технічних і юридичних умов, в яких ці поліцейські повинні працювати у майбутньому.
Тому коли у Верховній Раді з'явилися законопроекти, котрі покликані створити ці умови, нарешті вдалося задовольнити свою спочатку оптимістичну цікавість і спробувати побачити як виглядатиме забезпечення безпеки дорожнього руху з червня цього року.
Але уже з першої законодавчої ініціативи (проекту № 2562) закралася думка, що можливо сьогоднішня система не така й погана.
Перше, що пропонує Уряд - це позбавити осіб, яких будуть притягувати до адміністративної відповідальності презумпції невинуватості. І не важливо, що це може суперечити Конституції чи Конвенції про захист прав людини.
Законопроектом пропонується запровадити автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху з допомогою технічних засобів з функціями фото- та відеофіксації. Зокрема зазначається, що адміністративну відповідальність за порушення ПДР, що зафіксовані в автоматичному режимі нестимуть власники транспортних засобів.
Ще п'ять років тому в Україні вже була автоматична фіксація порушень ПДР. Водії досі пам'ятають «листи щастя». Однак в кінці 2010 року таку практику Конституційний Суд визнав неконституційною. Суд зазначив, що неправильно штрафувати власників транспортних засобів за порушення їх автомобілів. Було також зазначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, саме правопорушник повинен відповідати за свої дії, а не хтось інший.
Проте Кабмін пропонує, щоб, незалежно від того, хто вчинив правопорушення, якщо дії були зафіксовані в автоматичному режимі, відповідав власник автомобіля.
Крім невідповідності Конституції, така норма ніяк не враховує ще й, наприклад, ситуацію з явищем «продажу автомобілів по довіреності» або просто передачі свідоцтва про реєстрацію. На це не можна просто закрити очі. Реальні власники автомобіля можуть і не знати, де фактично знаходяться їх транспортні засоби і хто ними володіє сьогодні. А ще частина з них навіть не здогадуються, що юридично є власниками цих авто.
Із запровадженням автоматичної фіксації порушень в редакції від 6 квітня, запропонованій Урядом, реальні власники отримуватимуть штрафи за дії фактичних володільців.
І хоч пропонується норма, яка передбачає, що власник ТЗ звільняється від відповідальності якщо на момент вчинення правопорушення автомобілем керувала інша особа, однак проінформувати про це власник зможе лише в процесі оскарження уже накладеного штрафу.
По-перше, у Кодексі про адміністративні правопорушення пропонують зазначити, що справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, не повинні розглядатися відкрито (ст. 249).
По-друге, законопроект передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до відповідальності. Постанова надсилатиметься власнику автомобіля рекомендованим листом за зареєстрованим його місцем проживання.
Розгляд справи про притягнення до відповідальності власника ТЗ за порушення ПДР його автомобілем, зафіксовані в автоматичному режимі, відбуватиметься без особи, яку притягатимуть до відповідальності. Тому надати пояснення, зауваження, докази своєї невинуватості (такі права передбачені ст. 268 КпАП) власник зможе лише в порядку оскарження постанови про накладення штрафу. Для цього необхідно буде звернутися із відповідною заявою або до вищого керівництва поліції, або ж до суду. Враховуючи сьогоднішню практику, ефективніше звертатися до суду. Однак через неузгодженість норм Кодексу та Закону «Про судовий збір», більшість судів вимагають оплати судового збору за звернення до суду для оскарження постанови ДАІ. А це додаткові витрати для власників транспортних засобів.
У випадку прийняття проекту № 2562 в редакції від 06.04.2015 р. зміни відбудуться і в порядку стягнення штрафів.
Так, оплатити штраф необхідно буде протягом 30 днів. Якщо власник автомобіля, водій не вкладуться в цей строк, буде застосована пеня, яка становитиме подвійний розмір штрафу. Для оплати штрафу та пені буде відведено ще 30 днів. Якщо штраф і пеня не будуть сплачені, постанова про накладення штрафу підлягатиме примусовому стягненню. Але на цьому все не закінчуватиметься. Якщо штраф і пеня не будуть сплачені, правопорушника буде автоматично позбавлено права керувати транспортними засобами на 6 місяців. І це не звільнятиме від обов'язку оплатити штраф і пеню. Інформація про позбавлення права керувати ТЗ буде заноситися в базу даних.
Постанова про накладення штрафу відправлятиметься листом на адресу зареєстрованого місця проживання порушника. Однак, законопроект жодним чином не передбачає особливості роботи вітчизняної пошти, а також права вимушених переселенців, які фактично можуть не перебувати за зареєстрованим місце проживання. Тому, цілком можливі ситуації, коли водій дізнаватиметься на дорозі, що він був позбавлений права керувати ТЗ та ще й винний державі кругленьку суму.
Зміни торкнуться і позбавлення права керувати ТЗ. Сьогодні, позбавити водія права управління автомобілем має право лише суд. Однак ці повноваження в суду заберуть. Рішення про позбавлення права керувати ТЗ прийматиме патрульний поліцейський. Його постанова про позбавлення прав одразу ж вступатиме в силу. Водій матиме право її оскаржити, але на час оскарження керувати автомобілями йому буде вже заборонено.
Враховуючи корупціогенний стан у правоохоронних органах, можна сміло припускати можливі наслідки таких змін.
Новацією у законопроекті є введення «штрафних балів». Кожному водію щороку нараховуватиметься по 150 балів. Пропонується, при фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який скоїв правопорушення, вираховувати кількість балів, передбачених Особливою частиною КпАП.
Варто ще раз наголосити, що при фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі до відповідальності притягатимуть власника автомобіля, який не завжди може бути «громадянином, який скоїв правопорушення».
Крім цього, сьогодні повторюваність вчинення правопорушень - це кваліфікуюча ознака, яка безпосередньо впливає на розмір відповідальності. Запровадження ж балів дасть змогу водіям офіційно вчиняти певну кількість правопорушень, при цьому не притягаючись за це до відповідальності. Безпеку дорожнього руху це явно не підвищить. Лише після вичерпання «бонусів», на правопорушника накладатиметься реальний штраф.
Крім затвердження у КпАП непоширення презумпції невинуватості на осіб, котрі притягаються до адміністративної відповідальності, Уряд, який очолює Арсеній Яценюк, пропонує ще й внести зміни в Кодекс адміністративного судочинства.
Частина 2 ст. 71 КАС в нині чинній редакції, передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто на інспектора ДАІ, який прийняв рішення оштрафувати водія. Тепер же пропонується доповнити Кодекс нормою, котра передбачає, що у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, обов'язок щодо доказування, що в момент правопорушення керував не власник або, що автомобіль чи номерний знак вибув з володіння власника внаслідок протиправних дій інших осіб покладається саме на власника авто.
Однак є й позитив - пропонується скасувати штрафи за порушення ПДР у форматі «від і до». Кабмін пропонує залишити мінімальні розміри нині діючих штрафів. Проте й тут не обійшлося без ложки дьогтю.
В 5 разів від мінімального пропонується зменшити штраф за порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Сьогодні стаття 122-5 КпАП передбачає штраф в розмірі від 2500 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Арсеній Яценюк же пропонує встановити штраф в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за незаконне встановлення та використання на автомобіль сирен.
Коли 16 січня 2014 року вводилася автоматична фіксація порушень ПДР питань щодо законопроекту виникало набагато менше, ніж щодо теперішнього. Є ще надія, що народні обранці не підтримають законопроект у цій редакції. Проте уже зараз можна простежити позицію влади щодо громадян. Нажаль, замість того щоб змінити ставлення до правоохоронної системи на краще, даний законопроект сприятиме ще більшому ускладненню відносин між громадянами та правоохоронними органами, які покликані захищати права людей, а не обмежувати їх.
Богдан Глядик, ЮК «Б.Глядик и партнеры»
