Дисциплинарная полномочность: жалобы на членов органов адвокатского самоуправления будут направляться к КДКА других регионов

У питанні про порядок притягнення членів органів адвокатського самоврядування до дисциплінарної відповідальності, яке неодноразово обговорювалося на засіданнях ВКДКА, члени Комісії нарешті дійшли певної згоди. А от надії на вирішення проблеми з'їздом адвокатів, на жаль, не виправдалися.

Неузгодженість норм

19 лютого відбулося чергове засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, на якому, поряд із традиційними скаргами на дії, рішення чи бездіяльність регіональних КДКА вкотре постало питання, що робити із матеріалами скарг на адвокатів-членів органів адвокатського самоврядування, які накопичуються у секретаріаті ВКДКА.

Голова комісії Валентин Загарія нагадав, що КДКА Полтавської та Сумської областей повернули матеріали скарг на адвокатів, обраних до органів адвокатського самоврядування, які ВКДКА відповідно до Правил адвокатської етики (далі - ПАЕ) направляла їм для розгляду питання про дисциплінарну відповідальність цих адвокатів.

Проблема полягає в тому, що ст.33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить норму, згідно з якою дисциплінарне провадження стосовно адвоката має здійснюватися КДКА за адресою його робочого місця, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Водночас, згідно зі ст.63 ПАЕ у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об'єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Враховуючи таку неузгодженість норм, КДКА регіонів у своїх рішеннях про повернення скарг послались на ст. 3 Закону та ст.1 ПАЕ, згідно з якими правовою основою діяльності адвокатури є Конституція України та законодавчі акти. Положення ПАЕ не скасовують і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а лише доповнюють, конкретизують його.

Неоднозначна судова практика

Сьогодні існують принаймні чотири судові справи, рішення у яких набрали законної сили. Причому всі чотири рішення оскаржувалися в апеляційних судах і, за підсумком, відповіді поділилися порівну.

Так, Чернігівський окружний адмінсуд, розглядаючи справи №№825/1440/14, №825/1441/14 за позовами до КДКА Закарпатської області, вирішив, що ВКДКА правомірно направила скарги на розгляд до іншої КДКА. У першому випадку позивачем був голова КДКА області, а тому суд виходив з мотивів необхідності неупередженого розгляду справи. У другому випадку суд обґрунтував своє рішення тим, що на час подачі скарги, КДКА Чернігівської області була неправомочна розглядати справи - не було затверджено Положення про КДКА.

А от Рівненський окружний адмінсуд у справі № 817/704/14 за позовом до КДКА Закарпатської області дійшов протилежного висновку: «застосовуючи ч. 2 ст. 63 Правил адвокатської етики, попри існування положень, закріплених у частині 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА та КДКА Закарпатської області діяли у спосіб, що не передбачений Конституцією України та законами України».

Думку про те, що на адвоката-члена органу адвокатського самоврядування розповсюджується юрисдикція КДКА за його робочою адресою також підтвердив Одеський апеляційний адміністративний суд, скасувавши постанову Херсонського окружного адмінсуду у справі №821/4644/13а за позовом до ВКДКА та КДКА Херсонської області. Причому при винесенні рішення апеляційний суд навіть не розглядав питання правомірності посилання на спірні положення ст. 63 ПАЕ.

СУТність чи форма?

То ж яким має бути вихід із ситуації, що склалася? Варто зауважити, що згідно нещодавно оприлюднених статистичних даних, за два роки діяльності ВКДКА на членів органів адвокатського самоврядування надійшло більше двох сотень скарг. На сьогодні у секретаріаті очікують на вирішення 13 скарг. Тож масштаб проблеми, яка постала перед ВКДКА, є досить суттєвим.

З одного боку, існує загальне правило про те, що скаргу не повинен розглядати той, на кого скаржаться. Представник адвокатів міста Києва у ВКДКА Ірина Піх звертала увагу на необхідність дотримання в роботі регіональних комісій не лише законів України, але й ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині забезпечення безстороннього розгляду справи. Очевидно, що безсторонність розгляду скарги в разі формального виконання лише вимог Закону (без урахування положень ПАЕ) буде вкрай сумнівною.

З іншого боку, є Закон, якого слід дотримуватися. Отже, до належного врегулювання на законодавчому рівні особливої процедури притягнення членів органів адвокатського самоврядування до дисциплінарної відповідальності варто було б вилучити з Правил адвокатської етики спірну ч.2 ст.63. І відповідні пропозиції, які ВКДКА обговорювала й погодила на одному з попередніх засідань, напередодні ІІІ з'їзду адвокатів України, були надіслані Раді адвокатів України для включення до порядку денного з'їзду. 20 листопада в Мукачевому це питання не розглядалося. Сподівання на конструктивне вирішення питання 13 лютого в Києві, де, як очікувалося з'їзд мав продовжити свою роботу, не виправдалися.

За результатами обговорення члени ВКДКА вирішили вивчити всі скарги на членів органів самоврядування (а у секретаріаті комісії вже назбиралося 13 матеріалів) на березневому засіданні, аби винести рішення про їх направлення для розгляду по суті до регіональних КДКА на підставі ПАЕ та відповідно до функцій комісії, визначених Законом.

Кількість скарг
на адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування (за регіонами),
що надійшли протягом діяльності ВКДКА 2012-2015 рр.

Анастасія Сергеєва (на фото),
голова секретаріату ВКДКА, адвокат