15 квітня 2014 року Верховною Радою України (далі -ВРУ) було прийнято в другому читанні та в цілому проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» (далі - Закон №2258а).
Прикметно, що ініціатором законопроекту №2258а був екс-прем'єр-міністр України Азаров М.Я.
Основними новелами прийнятого закону є скасування обов'язковості застосування печаток для суб'єктів приватного права, відміна обов'язкового включення електронного підпису до електронних документів для проведення державної реєстрації, скасування реєстраційного збору за проведення державної реєстрації, визначення порядку затвердження переліку відомостей, які підлягають опублікуванню на офіційному сайті ЄДР з безоплатним доступом.
Зупинимось детальніше на окремих проблемних аспектах нововведень.
Відсутність печатки: спрощення чи дезорієнтація?
При розгляді питання щодо скасування обов'язковості печаток, на мій погляд, законодавцю та ініціаторам законопроекту потрібно було поставити перед собою терези і зважити два основні принципи, між якими слід було обирати - популізм та відносне здешевлення чи надійність та хоча б мінімальна безпека здійснення документообігу у сфері господарської діяльності.
На сьогодні українське суспільство та свідомість людей, у якій закарбувалась потреба проставлення печатки на будь-якому офіційному документі, не готові до таких змін. Очевидно, що на підсвідомому рівні потенційні клієнти будуть віддавати перевагу тим, хто надасть документ, скріплений печаткою, а не просто підписаний особою, якої через тиждень може і не бути на підприємстві. Звідси і логічний висновок, підприємцям буде вигідніше не відмовлятися від використання печатки.
Крім того, прийнятим Законом №2258а вносяться відповідні зміни до ключових нормативно-правових актів - Господарського кодексу, Цивільного кодексу, Закону України «Про нотаріат», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».
Наслідок - довіреність від юридичної особи, іпотечний договір, звіт про оцінку майна, протоколи загальних зборів, документи на реєстрацію та ряд інших важливих документів засвідчуються простим підписом уповноваженої особи.
Яким чином будуть оцінюватися ці документи в суді, реєстраційній службі та інших компетентних органах? Легко припустити, що наслідки можуть бути прямо протилежними задекларованій меті про «спрощення».
Таке «спрощення» відкриє широкі можливості для зловживань, підробки підписів, що спричинить тільки дезорієнтацію.
Просте скасування обов'язкового застосування печаток без визначення інших механізмів захисту та підтвердження достовірності документів, підписів осіб призведе до збільшення кількості судових спорів як у господарському, цивільному судочинстві, так і кримінальному.
Цікаво, що в пояснювальній записці до законопроекту №2258а, необхідність скасування обов'язковості застосування печаток для суб'єктів приватного права обґрунтовується тим, що печатка все легше та частіше підробляється, а її фізичне захоплення при рейдерстві блокує роботу підприємства.
Та чи логічно взагалі усувати засоби захисту тільки через те, що вони не дають 100% ефективності, замість того, щоб їх вдосконалити чи іншим способом підсилити?
Платити чи не платити?
У тексті законопроекту до другого читання від 26.03.2014 року (взятий з офіційного сайту ВРУ), який і був прийнятий ВРУ 15 квітня, зміни до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вносяться в незрозумілий, з точки зору законодавчої техніки, спосіб (далі цитата з законопроекту до другого читання):
«...3) у статті 10:
Частину першу і другі викласти в такій редакції:
«2. За проведення державної реєстрації змін: ….
…»
Згідно з правилами законодавчої техніки у випадку виключення статті 1, якою станом на сьогодні і встановлений реєстраційний збір за первинну державну реєстрацію, у тексті прийнятого Закону повинно бути зазначено: «частину 1 статті 10 виключити», а у випадку зміни редакції, відповідно і повинна бути зазначена нова редакція цієї частини (до речі, в тексті законопроекту №2258а до першого читання так і було зроблено). Проте, прийнятий Закон фактично і непрямо виключає частину першу статті 10, і не викладає її в новій редакції. З певною долею умовності, це дає можливість припустити, що частина 1 статті 10 залишається в чинній на сьогодні редакції.
Таким чином, до внесення ясності, залишається невизначеним питання - законом №2258а скасовується реєстраційний збір за державну реєстрацію чи всього-на-всього лише зменшується збір для реєстрації змін імені або місця проживання фізичної особи-підприємця?
За такої ситуації, ми зрозуміємо, що дійсно було прийнято, лише після офіційного опублікування Закону та відображення внесених змін у самому Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Позитивно оцінюється врегулювання порядку затвердження переліку відомостей, які підлягають опублікуванню на офіційному сайті ЄДР з безоплатним доступом. Критики зазнає відміна обов'язкового включення електронного підпису до електронних документів для проведення державної реєстрації, особливо за умов необхідності вдосконалення законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Разом з цим, врегулювання вказаних питань безумовно вийшло за межі назви та мети законопроекту - «щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». Можливо, доцільніше та правильніше було б залишити їх для розгляду в межах більш спеціалізованої законопроектної роботи.
Крім зазначеного, для подальшого обговорення залишається ще багато проблемних аспектів прийнятого Закону.
Загалом, змушений резюмувати, що прийнятий Верховною Радою України Закон №2258а викликає більше питань, ніж вирішує проблем. Які будуть наслідки такого «спрощення» побачимо через півроку.
Андрій Іванів
Юрист юридичної компанії FCLEX
