Сьогодні, 22 жовтня 2013 р., Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 15 жовтня рішення в справі по конституційному зверненню громадянина Дзьобы Юрія Володимировича відносно офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодекси законів про працю України.
Згідно ч.2 ст. 233 друга ст. 233 КЗоТ у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що належить йому, без обмеження яким-небудь терміном.
Ю. Дзьоба просив дати тлумачення вказаної норми в аспекті того, чи поширюється необмежений термін звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що належить йому, на вимоги про стягнення компенсації втрати частині зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати і індексації заробітної плати, нарахування яких не здійснено працедавцем, і відносно яких існує суперечка між працівником і працедавцем.
Суд вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 2 ст. 233 КЗоТ слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати і компенсації втрати частині заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати як складових заробітної плати, що належить працівникові без обмеження яким-небудь терміном незалежно від того, чи були такі суми нараховані працедавцем.
Рішення КСУ є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено.
Нагадаємо, 17 жовтня КСУ оприлюднив рішення від 15 жовтня 2013 року в справі № 1-13/2013 по конституційному зверненню Людмили Присяжнюк відносно офіційного тлумачення положень частини 2 ст. 233 Кодекси законів про працю, ст. ст. 1, 12 Закону "Про оплату праці".
