Госземагентство в листі № 15299/17/11-13 нагадує, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від привласнення їм кадастрового номера.
У випадку якщо відомості про вказані земельні ділянки не внесені в Державний реєстр земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації по землеустрою відносно встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної або комунальної власності).
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу земельні ділянки, що знаходяться у власності або користуванні громадян або юрособ, передаються у власність або користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності або користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до положень ст. 141 ЗК основою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, здійснюваний в порядку, передбаченому ЗК. В той же час припинити право користування можливо лише на сформовану земельну ділянку.
Формування земельної ділянки передбачає визначення його площі, меж і внесення інформації про нього в Державний земельний кадастр. Здійснюється формування земельних ділянок шляхом розподілу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованим з моменту привласнення йому кадастрового номера (ст. 79-1 ЗК).
Отже, для формування земельних ділянок згідно ст. 56 Закону "Про землеустрій" необхідно замовити розробку технічної документації по землеустрою відносно розподілу земельної ділянки, що знаходиться в користуванні відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Згідно ст. 56 Закону "Про землеустрій" складеним документом технічної документації відносно розподілу земельної ділянки є згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на розподіл земельної ділянки землекористувачем.
При цьому, згідно з документом, слід враховувати, що відповідно до п. 7 розділу II Закону № 5245 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно розмежування земель державної і комунальної власності" з дня набуття чинності цього Закону (01 січня 2013 р.) землі державної і комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради АРК, органів місцевого самоврядування відносно передачі (надання) земельних ділянок державної власності в користування визначені ст. 122 ЗК. Після розробки технічної документації по землеустрою відносно розподілу земельної ділянки відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування з урахуванням положень ст. 142 ЗК приймає рішення про припинення права користування земельними ділянкамина яких розташовані придбані об'єкти нерухомого майна (нежитлові будівлі і споруди).
Крім того, вказано, що відповідно до ст. ст. 125 і 126 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту держреєстрації цих прав і оформляються згідно Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжили".