Службове відрядження не має зв'язку з туристичною діяльністю і для відшкодування працівникові, що відряджається, витрат на туристичні послуги основи відсутні. Про це йде мова в листі Мінфіну від 17 липня 2013 року № 31-07230-16-27/21432.
Роз'яснено, що Законом "Про туризм" туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності з розміщення, живлення, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культури, спорту, побуту, розваг і так далі, спрямовані на задоволення потреб туристів.
Згідно Інструкції про службові відрядження в межах України і за кордон службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівництва на певний термін в інший населений пункт для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Мінфін вказав, що згідно з постановою Кабміну від 2 лютого 2011 року № 98 "Про суми і склад витрат на відрядження держслужбовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами і організаціями, які повністю або частково містяться (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" у разі коли працівники, що відряджаються в межах України для участі в переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, установи і організації, направляючих працівників, за умовами запрошення безкоштовно забезпечуються харчуванням організаторами таких заходів, добові витрати відшкодовуються в розмірах, визначуваних у відсотках сум добових витрат для відповідної держави згідно з додатком 1 до постанови, у тому числі 80% при одноразовому, 55% - дворазовому, 35% - триразовому харчуванні.
Роз'яснено, що у такому разі розмір добових витрат повинен визначатися у відповідних відсотках залежно від кількості наданого згідно з програмою конференції живлення.
