У листі від 11.09.2013 р. № 1237/12/13-13 Вищий адміністративний суд роз'яснив главам апеляционных адмінсудів, як застосовувати Закон "Про прокуратуру".
Зокрема, вказано, що соглано частини 3 ст. 21 Закону для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій вказує підстави, що свідчать про можливі порушення законності, і обгрунтовує здійснення дій. Не допускається проведення перевірки без надання копії постанови представникові підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підлеглості або приналежності, фізособі - підприємцеві. Суди повинні враховувати, що відповідно до Положенням про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за дотриманням і застосуванням законів представником підприємства, установи, організації являється уповноважений посадовець підприємства, установи, організації, яке очолює або входить до складу керівних органів підприємства, установи, організації, а також власник підприємства, фізособа - підприємець або физ- чи юрособа, яка уповноважено діяти від їх імені.
Доказом надання (отримання) копії постанови про проведення перевірки об'єкту перевірки може бути розписка, реєстраційний штамп т.д., відмітка про ухилення представника об'єкту перевірки від особистого отримання постанови. Доказами надання (отримання) такої постанови, спрямованої поштою, є документи, передбачені Правилами надання послуг поштовому зв'язку.
При розгляді таких справ суди повинні враховувати, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом його виконання.
Згідно ст. 23 Закони прокурор має право внесенні представлень, які є актами реагування на виявлені порушення закону. У разі відхилення представлення в цілому або частково або несполучення прокуророві про результати розгляду представлення, а також якщо представлення не вносилося, прокурор може звернутися до суду відносно:
1) визнання незаконним правового акту відповідного органу повністю або в окремій його частині;
2) визнання протиправним рішення або окремих його положень і про відміну або визнання недійсним рішення або окремих його положень;
3) визнання протиправними дій або бездіяльності, зобов'язання зробити певні дії або утриматися від здійснення певних дій.
Ці вимоги кореспондують положенню частини 5 ст. 105 і абзацу 11 частин 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинствазгідно з якими адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом, а суд за позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.
Невнесення подання не виключає можливості звернення прокурора до суду.
ВАСУ вказав, що відсутність в позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявність або відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, є недоліком позовної заяви і основою для залишення такої позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання про підтвердження прокурором повноважень на участь в розгляді справи ВАСУ рекомендував судам дотримувати положення пунктів 11, 12 постанов Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".