ВАСУ частково задовольнив позов у справі про визнання бездіяльності ЦВК протиправноювідміни рішення і обов'язку зробити дії з виборів народних депутатів України 28.10.2012 у виборчому окрузі № 133. Рішення прийняте колегією суддів 12 вересня 2013 р. В залі судового засідання проголосили вступну і резолютивну частині рішення, а 17 вересня 2013 р. суд виготовив повний текст рішення, направивши його сторонам у справі і в Єдиний державний реєстр судових рішень.
При ухваленні цього рішення колегія суддів виходила з того, що факт фальсифікацій більше шести тисяч виборчих бюлетенів в окрузі № 133 підтверджується письмовими доказами, укладеннями експертів і свідченнями свідків.
Суд у своєму рішенні відмітив, що стаття 18 Кодексу адміністративного судочинства України чітко закріплює виняткову юрисдикцію Вищого адмінсуду по суперечках про встановлення результатів виборів або всеукраїнського референдуму. В той же час суд відмітив, що перевірка законності прийняття громадян на публічну службу є функцією адміністративних судів і, враховуючи норми закону, торкається усіх, хто знаходиться на посадах, перерахованих в п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України (зокрема, і посади народного депутата України).
Отже суд дійшов висновку, що розгляд суперечок відносно рішень, дій і бездіяльності ЦВК поза виборчим процесом, але пов'язаних зі встановленням результатів виборів, і придбання виборної посади, що стосуються правомірності, здійснюється за загальними правилами організації адміністративного судочинства, у тому числі по предметній осудності і термінів звернення до суду, без особливостей адміністративного процесу, передбачених статтями 172-179 КАС України.
Окрім цього, обгрунтовувавши своє рішення, колегія суддів відмітила, що в законодавстві України існують пропуски, зокрема, законом не передбачена правова процедура перевірки того, чи відповідала особа, обрана народним депутатом України, на час його обрання вимогам ч. 2 і 3 ст. 76 Конституцій України або наявності грубих порушень законодавства України про вибори, які привели до недостовірного встановлення результатів виборів і вказують на те, що відповідна особа не може вважатися законно обраним народним депутатом України.
В той же час, суд звернув увагу на закріплену КАС неможливість відмови в розгляді і дозволі адміністративної справи за мотивами неповнотинеясності, суперечності або відсутності законодавства, регулюючого спірні стосунки.
Також при ухваленні рішення суд врахував практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення ЕСПЧ від 1 липня 1997 у справі "Гитонас і інші проти Греції", в якому визначено, що "питанням застосування і тлумачення внутрішнього законодавства повинні займатися, передусім, національні органи, зокрема суди ..., які спеціально призначені для виконання таких функцій" ( п. 44 ) і "особа, яка було вибрано порушуючи норми закону, має бути позбавлена можливості залишатися членом парламенту" ( п.44 ).
За інформацією ВАСУ.
