1 вересня 2013 року виконалося 7 років застосування Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Суть Конвенції полягає в тому, що один з батьків (чи будь-яка інша особа, якій належить право піклуватися про дитину) не має права одноосібно приймати рішення про зміну місця проживання дитини і, зокрема, вивозити його в іншу державу. Конвенція застосовується між Україною і іншими 63 державами-учасниками.
За період застосування Конвенції Міністерством юстиції оброблено 223 заявиз яких 69 спрямовано в іноземні центральні органи (54 заяви - повернення дитини в Україну і 15 - забезпечення права доступу до дитини, яка постійно проживає за кордоном). Найбільша кількість таких заяв була спрямована в Італію, США, Німеччину, Туреччину, Ізраїль, Росію, Бельгію і Іспанію.
При цьому Мінюстом було отримано 154 заяви від іноземних центральних органів (126 заяв про повернення дитини на постійне місце проживання, і 28 - забезпечення права доступу до дитини, яка постійно проживає в Україні). Найбільше таких заяв поступило з Італії, Німеччини, США, Нідерландів, Греції, Ізраїлю, Польщі, Кіпру, Чехії, Великобританії, Франції.
Джерело: Мінюст.
Читайте також: Запропонована схема виконання судових рішень про повернення викрадених дітей (законопроект Кабміну); Мінюст розповів про примусове виконання рішення про відбирання дитини;
