Кабмін минулого тижня зареєстрував законопроект № 3062 відносно удосконалення процедури виконання судових рішень в інтересах дітей.
Згідно із запропонованими змінами до ГПК суд в порядку особливого виробництва розглядає справи про повернення дитини, що не досягла 16-річного віку, згідно Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. У зв'язку з цим розділ IV Кодексу запропоновано доповнити новою главою 13якій встановлюються особливості розгляду судом справ про повернення дитинищо не досягло 16 років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Заява про повернення такої дитини подається до суду по місцезнаходженню Мінюсту або його територіальних органів. До заяви про повернення дитини можуть додаватися документи, що підтверджують, що виїзд з іноземної держави або захоплення в Україні дитини пройшли без згоди заявника, рішення суду або іншого компетентного органу іноземної держави, які визначають переміщення або захоплення дитини таким, яке підпадає під дію Конвенції. Суд розглядає справу про повернення дитини впродовж одного місяця з дня вступу заяви. У виняткових випадках суд постановою може продовжити термін розгляду справи, але не більше ніж на 10 днів. Також проектом передбачений обов'язок суду припинити виробництво у справах по позовах, що стосуються правовідносин між батьками (усиновлювачами), опікунами, опікунами і дитиною, у разі вступу до суду відомостей про початок розгляду справи про повернення дитини на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Визначається, що у справах про повернення або відбирання дитини суд допускає негайне виконання рішень.
Згідно запропонованої редакції ст. 77 Закону "Про старанне виробництво" визначається, що виконання рішення суду про повернення дитини здійснюється по місцю фактичного проживання або перебування дитиниу тому числі в дитячій, учбовій або лікувальній установі та ін.
Також проектом спрощується процедура розшуку дитини при виконанні рішень про відбирання або повернення дитини. Так, держвиконавцеві більше не треба буде звертатися до суду за відповідним визначенням, оскільки у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування або місцезнаходження дитини по старанних документах про відбирання або повернення дитини він зможе винести постанову про розшук дитини, яке є обов'язковим для виконання органами внутрішніх справ.
Крім того, вносяться зміни в ст. 398 ГПК, які виключають з сфери дії цієї норми випадки, коли визнання і виконання судових рішень відбувається за принципом взаємності, а також рішення іноземних і міжнародних арбітражів. Запропонована зміна дозволить судам України впорядковано вирішувати питання визнання і виконання рішень судів у випадках, передбачених багатосторонніми і двосторонніми міжнародними договорами, які передбачають зобов'язання про визнання і виконання рішень іноземних судів і на міжнародно-правому рівні закріплюють механізм, який передбачає можливість надання таких клопотань з-за кордону зацікавленою особою через центральні органи по виконанню цих договорів (у Україні це Міністерство юстиції). У таких випадках суд видає виконавський лист, який спрямовується для виконання відповідно до ст. 19 Закону "Про старанне виробництво", і є основою для відкриття держвиконавцем старанного виробництва. У усіх інших випадках зацікавлена особа самостійно звертається до суду із заявою про видачу старанного документу в порядку, встановленому законом.
Цей проект розроблений Мінюстом в рамках ініціативи за рішенням проблеми виконання судових рішень.
