Як відомо, дорога цивілізації вимощена квитанціями про сплату податків. Такої ж думки дотримується і український законодавець, марно вводячи усі нові і нові вимоги державної податкової системи. Тому в житті будь-якого підприємця можуть настати не зовсім сприятливі часи, пов'язані з невиплатою податків. На випадок таких обставин державу у рамках податкового законодавства передбачило право платника податків на поводження із заявою про розстрочку (відстроченню) грошових зобов'язань або податкового боргу.
Не так давно Миндоходов листом № 7017/7/99-99-11-02-03-17 направило своїм територіальним органам допрацьовані Методичні рекомендації по встановленню загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу і проведенню аналізу фінансового стану підприємств, що звертаються в органи ДПС для розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (про це ЮРЛИГА вже писала в новині "Затверджені рекомендації по розгляду питань про розстрочку (відстроченню) податкового боргу").
Що є вказаними рекомендаціями - відповідь на це питання ЮРЛИГА шукала у експерта.
Відповідно до …
Податковий кодекс як головний фіскальний документ країни в п. 100.2 ст. 100 передбачає право платника податків звернутися в контролюючий орган із заявою про розстрочку і відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. При цьому вважатиметься, що платник податків погоджував суму такого грошового зобов'язання. Особливості такої процедури детально визначені в нормах Порядку розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу платників податків.
|
Іванна Погребняк |
Як нагадує старший юрист ЮФ ILF Іванна Погребнякдетальніші розрахунки і правила, якими керуються в процесі ухвалення рішення податкові органи, встановлюються внутрішніми актами, зокрема, методичними рекомендаціями.
"До недавнього часу діяли ще старі рекомендації від 2010 р., які, по суті, посилаються ще на старі, вже недіючі законодавчі акти. У зв'язку з необхідністю привести рекомендації у відповідність з новими правилами Миндоходов відновило, зокрема, рекомендації по розстрочці (відстроченню) грошових зобов'язань (податкового боргу) як для підприємств, так і для фізичних осіб"- інформує И. Погребняк.
Так, в нових рекомендаціях, вказано, що для розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається в підрозділ обслуговування платників податків (з питань координації погашення заборгованостей) органу Миндоходов по місцю свого обліку або по місцю обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовим заявою (додаток 1 до наказу № 1261)у якому вказуються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочки (відстрочення) і періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже збіг.
На думку старшого юриста, основою зміни вказаних рекомендацій послужило твердження Мінфіном Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". "Найімовірніше це пов'язано з тими претензіями, які пред'являв Мінюст по старих рекомендаціях. Рекомендації були затверджені наказами ДПАУ, які не були зареєстровані в Мінюсті, у зв'язку з чим Мінюст визнав їх незаконними (лист від 30.06.2010 р.) - вважає И. Погребняк.
Оскільки лист Миндоходов не є нормативним актом, в листі не можуть встановлюватися обов'язкові правила поведінки (т. е. норми). Це неодноразово підкреслював Мінюст. Зокрема, в листі № 6785-0-26-11-8.2 відомство відмічає, що "листи міністерств, інших центральних органів влади - це службова кореспонденціявони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний характер і не повинні містити нові правові норми, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. У разі встановлення листами нових правових норм, вони підлягають відгуку з місць застосування органом, що їх видав, і відміні".
На думку пані Погребняк, враховуючи уставлену практику, податкові органи в роботі ними керуватимуться для внутрішнього користування, а платникам бажано брати їх до уваги. "І тільки у разі, якщо податкові органи висуватимуть як аргумент захисту своєї позиції правила, вказані в рекомендаціях, можна буде апелювати до їх рекомендаційного і необов'язкового характеру, який не має легітимної сили"- обгрунтовує свою позицію пані И. Погребняк.
А як же рекомендації?
Відмітимо, що рекомендації розроблені для оцінки фінансово-господарського стану підприємств (фізичних осіб) з метою ухвалення рішення про розстрочку (відстроченню) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Так, згідно з нормами документу, до заяви додається економічне обгрунтуваннящо складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних прибутків платника, що гарантують виконання графіку погашення.
Основою для розстрочки (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є надання платниками податків достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначений постановою Кабміну № 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин".
При аналізі фінансового стану платника податків, що звернувся за розстрочкою (відстроченням) грошових зобов'язань, розраховується коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу для платника податків, що звернувся за розстрочкою (відстроченням) податкового боргу; коефіцієнт загрози накопичення або непогашення податкового боргу. Усі інші коефіцієнти розраховуються для обох випадків в загальному порядку. За результатами розгляду документів і аналізу фінансового стану підприємства-заявника керівник (заступник керівника) органу Миндоходов в течія 30 календарних днів з дати подачі заяви приймає рішення про розстрочку (відстроченню) сплати сум грошових зобов'язань (податкового боргу) або відмовляє платникові в розстрочці (відстроченню) письмово з вказівкою причин відмови.
Однією з найбільш вагомих змін в рекомендаціях є впровадження положення про ієрархічний порядок звернення платника про розстрочку (відстроченню) податкових зобов'язань (податкового боргу). А саме, платник податків зобов'язаний спочатку звернутися в територіальний орган Миндоходов. При цьому паралельно платник має право додатково звернутися в регіональний орган або безпосередньо в Миндоходов.
"У випадку якщо сума грошового зобов'язання (податкового боргу) або термін розстрочки знаходиться поза компетенцією територіального органу Миндоходов, такий орган формує відповідний висновок і пересилає документи регіональному органу, який у свою чергу разом зі своїм укладенням пересилає документи Миндоходов. Загалом, бюрократичний процес гарантований" - підсумовує Іванна Погребняк.
