Сьогодні Конституційний Суд України оприлюднив рішення у справі за конституційним уявленням Верховного Суду України відносно відповідності Конституції України окремих положень статті 2, абз. 2 п. 2 розділи II "Завершальні і перехідні положення" Закону "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи"ст. 138 Закону "Про судоустрій і статус суддів".
У конституційному представленні оскаржені положення законів, визначальні умови пенсійного забезпечення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. На думку ВСУ, змінами в ч.1, 2 ст. 138 Закону про судоустрій значно погіршені умови пенсійного забезпечення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, зокрема збільшений вік (з 60 до 62 років для чоловіків і з 55 до 60 років для жінок), після досягнення якого вони мають можливість реалізувати право на вибір матеріального забезпечення після виходу у відставку, тобто отримувати пенсію на умовах, передбачених ст. 37 Закону про держслужбу, або щомісячне довічне грошове утримання, чим істотно порушені законодавчо визначені до цього гарантії незалежності суддів.
КСУ визнав конституційними ч.1, 2 ст. 138 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 № 2453 - VI в редакції Закону "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 № 3668 - VI.
Отримання суддею щомісячного довічного грошового утримання обумовлене виключно наявністю стажу роботи на посаді судді не менше 20 років і виходом у відставку і не залежить від досягнення суддею пенсійного віку, передбаченого в ч.1 ст. 138 Закону, у тому числі перехідного віку, визначеного в другій пропозиції ч1. ст. 138 для суддів-чоловіків, які народилися до 31 грудня 1955 р. Змінивши вік, після досягнення якого судді мають можливість реалізувати право на вибір матеріального забезпечення, ВР не порушила положення Конституції відносно граничного віку працюючого судді і гарантій незалежності суддів.
У свою чергу неконституційними визнали:
- ч.3, перша, друга, третя пропозиція ч. 5 ст.138 Закону "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно ч. 3 ст. 138 Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового змісту судді з якого був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соцстрахування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Попередня редакція цього положення передбачала, що за кожен повний рік роботи на посаді судді більше 20 років розмір такого грошового змісту збільшується на 2 % заробітки, але не більше 90 % зарплати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Закон № 3668 - VI звузив цього об'єм права, чим понизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів. Отже, підлягає застосуванню попередня редакція ч.3 ст. 138, в якій передбачена можливість збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Ч. 5 ст. 138 встановлює, що виплата щомісячного довічного грошового утримання на період роботи на посадах, що надають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених законами України про прокуратуру, про наукову і науково-технічну діяльність, про статус народного депутата, про держслужбу, припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації і інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, окрім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами ПФУ за рахунок засобів держбюджету.
До внесення змін було встановлено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибули)отримуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду за рахунок засобів держбюджету, за винятком суддів КСУ, ВСУ і вищих спеціалізованих судів, яким грошовий зміст виплачується цими судами.
Враховуючи, що однією з гарантій незалежності суддів є заборона при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст і об'єм встановлених Конституцією таких гарантій, КСУ вважає, що оспорювані положення відносно встановлення максимального розміру пенсії(щомісячного довічного грошового утримання) суддів, суперечать Основному Закону України.
- ст. 2 Закони "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 № 3668 - VI в частині поширення її дії на Закон "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 № 2453 - VI;
- абз. 2 п. 2 розділи II "Завершальні і перехідні положення" Закону "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 № 3668 - VI, зі змісту якого виходить, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень ч. 2, 3 ст. 42 Закони "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 № 1058 - IV і без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.
