Ім'ям України : дайджест судових вістей (24.05.13 р. - 30.05.13 р.)

Інформаційні листи

Як вже повідомляла ЮРЛИГА, Вищий адміністративний суд в листі від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13 роз'яснив судам, як слід примененять адміністративний арешт грошових коштів.

Коментуючи документ, Роман Задорожнийгенеральний директор Універсальної фінансово-правової аутсорсинговой компанії "Вікторія", відмітив, що ВАСУ допустив суб'єктивне і неправомірне тлумачення прав і обов'язків податкового органу, встановлених п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків- в частині дотримання особливого порядку застосування арешту грошових коштів на рахунку платника податків. Також юрист вважає що ВАСУ необережно запропонував суддям місцевих і апеляційних судів при здійсненні правосуддя давати оцінку своєчасності реалізації податковим органом повноважень по підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу. Так, запропоновано встановити відсутність відповідного майна не загалом, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу. Р. Задорожний підкреслює: саме "на момент", а не "з моменту". Детальніше - в матеріалі "ВАСУ допустив суб'єктивний говір норм про админаресте майна платника податків, - юрист".

Вищий спеціалізований суд по розгляду цивільних і карних справ також направив нижчим судам узагальнення судової практики розгляду цивільних справ з іноземним елементом (лист від 16.05.2013 р. № 24-754/0/4-13).

Проаналізувавши документ Павло Белоусовадвокат, старший юрист АТ "ЮФ "Василь Кисиль і партнери"не заперечуючи необхідність, унікальність і знаковість роз'яснень ВССУ, вказав на деяке застарівання окремих норм листа. У коментарях до матеріалу юристи висловлюють побоювання про можливе виникнення проблем в ході судового процесу, у разі посилання суддів на застарілі положення вказаного роз'яснення (детальніше читайте в матеріалі: "Практика ВССУ по розгляду справ з іноземним елементом є унікальною, - думка") .

Проекти

Комітет з питань верховенства права і правосуддя ВРУ підтримав урядовий законопроект № 2505 відносно посилення державної захисту суддів і їх близьких родичів.

Законопроектом, зокрема передбачено право суддів на забезпечення мобільними пристроями сповіщення про небезпекуа також на устаткування житла протипожежної і охоронної сигналізацією за рахунок засобів держбюджету. Детальніше - в матеріалі "Кивалов не геть, щоб суддям обладнали удома сигналізацією за рахунок держбюджету" .

Законопроект № 2112а про внесення змін до Закон "Про судоустрій і статус суддів", що передбачає виплату суддівської винагороди суддям ліквідованих судів, також був схвалений Комітетом з питань верховенства права і правосуддя. Нагадаємо, що проект спрямований на погашення заборгованості суддям ліквідованих господарських судів, військових судів гарнізонів, військових апеляційних судів регіонів, апеляційного суду Військово-морських Сил. Детальніше: "Кивалов піклується про суддів ліквідованих судів".

23 травня Конституційний суд оприлюднив укладення стосовно конституційного звернення Верховної Ради з приводу відповідності законопроекту № 2049 вимогам статей 157 і 158 Конституцій. Законопроект № 2049 визнаний таким, що відповідає вимогам Конституції. Нагадаємо, що проектом пропонується розширити повноваження Рахункової палати, змінивши ст. 98 Конституцій. Передбачається, що контроль від імені Верховної Ради за вступом засобів до держбюджету і їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначатимуться окремим законом.

Судова практика

Редакція ЮРЛИГИ цього тижня вирішила розповісти про судове рішення, яке більшою мірою зацікавить покоління юристів, що формуються, - студентів-правознавців. Йдеться про постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-9654/12/2670, яким суд зобов'язав Київський національний університет ім. Т. Шевченка видати колишнім студенткам дипломи встановленого державного зразка про вищу освіту за фахом "Правознавство" і привласненні кваліфікації фахівця правознавства з відмінністю.

Коротко про обставини справи : студентки - позивачі в 2011 році за конкурсом на основі диплома бакалавра права з відмінністю поступили в Київський національний університет ім. Т. Шевченка на умовах держзамовлення на освітньо-кваліфікаційний рівень "фахівець" і спеціальність "правознавство". Упродовж навчання обидві студентки отримали більше 86 % підсумкових оцінок "відмінно" по учбових дисциплінах і індивідуальних завданнях, передбаченим учбовим планом, склали комплексний кваліфікаційний державний іспит на "відмінно", захистили дипломну (кваліфікаційну) роботу на "відмінно". За роки навчання активно займалася науковою діяльністю, за результатами чого мають наукові публікації. На засіданні кафедри господарського права Університету від 23.05.2012 року обидві студентки були рекомендовані для отримання диплома про вищу освіту з відмінністю.

Проте, позивачам були видані дипломи без відмінності. На запит про причини деканат відповів, що умовою отримання обличчям диплома з відмінністю є наукова (творча) робота, яка підтверджується рекомендацією кафедри вищого учбового закладу, а оскільки позивачі не займалися науковою роботою під час навчання по образовательно-квалификационному рівню "фахівець", то рекомендація кафедри не може бути взята до уваги, і підстав для видачі диплома з відмінністю у Університету не було.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не було представлено доказів заняття науковою (творчою) роботою в період навчання по образовательно-квалификационному рівню "фахівець", що, відповідно до постанови вченої ради Університету, затвердженим ректором Губернським Л. В. 21.06.2010 року, є обов'язковою умовою для отримання документу про вищу освіту (кваліфікації) з відмінністю.

Приймаючи рішення про відміну постанови Окружного адміністративного суду м. Києва, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що при вирішенні питань про видачу дипломів з відмінністю підлягають застосуванню саме:

- Положення про організацію учбового процесу у вищих учбових закладах, затверджене наказом Міносвіти від 02.06.1993 р. № 161;

- Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні, затверджене постановою Кабміну від 20.01.1998 р. № 65.

Згідно п. 3.12.3.5. Положення № 161 документ про освіту (кваліфікації) з відмінністю видається студентові:

- що отримало підсумкові оцінки "відмінно" не менше чим по 75 % усіх учбових дисциплін і індивідуальних завдань, передбачених учбовим планом, а по інших учбових дисциплінах і індивідуальних завданнях - оцінки "добре";

- що склало державні іспити з оцінками "відмінно";

- що захистило дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно"

- що виявило себе в науковій (творчою) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметній або цикловій комісії).

Крім того, пунктом 12 Положень № 65 встановлено, що особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти і кваліфікації. Обличчя, які мають не менше 75 % відмінних оцінок по усіх учбових дисциплінах і практичної підготовки з оцінками "добре" по інших дисциплінах і оцінками "відмінно" за результатами державної атестації, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти і кваліфікації з відмінністю.

Колегія суддів звернула увагу на те, що не Положення № 161, ні Положення № 65 не містять ніяких обмежень по видачі дипломів про вищу освіту з відмінністю тільки особам, які займалися науковою роботою під час навчання по відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнях.

Також судді відмітили, що лист Міносвіти від 20.03.2012 р. № 1/9-226 "Про документи про вищу освіту з відмінністю", на яку посилалися Університет і Міносвіти (що виступало третьою особою в справі) в частині роз'яснення відносно видачі дипломів про вищу освіту з відмінністю з урахуванням участі студента в науковій (творчою) роботі, яка зараховується саме за час навчання по відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнях не є нормативно-правовим актома є лише способом інформування про відповідні положення, які за своєю суттю, - суб'єктивні тлумачення цих актів і прийняті без достатньої юридичної аргументації.

Колегія суддів також не взяла до уваги аргументи представника відповідача про те, що на момент засідання Державної екзаменаційної комісії не було рекомендації кафедри про видачу позивачам дипломів з відмінністю : "Порушення організації і порядку роботи ГЭК не може бути основою для відмови у видачі документу встановленого зразка про здобуття освіти і кваліфікації з відмінністю за умови дотримання студентом умов, встановлених Положенням № 65 і Положенням про порядок створення і організації роботи Державної екзаменаційної комісії в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка від 11.03.2008 р. № 15". Відмітимо, що згідно з Положенням про порядок створення і організації роботи ГЭК в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка студентові, який вчився по ОКУ "магістр" і "фахівець", диплом з відмінністю видається при дотриманні наступних умов :

1) отриманні ним не менше чим з 75 % усіх дисциплін учбового плану оцінки "відмінно" (90-100 балів), а з інших дисциплін і індивідуальних завдань - оцінки "добре" (75-89 балів);

2) здача державних іспитів і / або захисту випускної кваліфікаційної роботи з оцінкою "відмінно" (90-100 балів). Про це робиться запис в протоколі засідання ГЭК за фахом, а також наявність диплома бакалавра з відмінністю.

Відмітимо, що Київський національний університет подав касаційну скаргу і Вищий адміністративний суд визначенням від 26 квітня 2013 р. відкрив касаційне провадження у справі № До/800/22066/13 і зупинив виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.13 р. на час касаційного розгляду справи.

Також ЮРЛИГА нагадує, що рішення Європейського суду з прав людини вже доступні для ознайомлення українською мовою.