Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Документ тижня : укладення договору про ціноутворення великими платниками податків

15 травня 2013, 12:00
354
0
Автор:
Реклама

З кінця минулого року в українському суспільстві не вщухають бурхливі дискусії відносно впровадження в чинне податкове законодавство правової категорії трансфертного ціноутворення. Нагадаємо, що трансфертне ціноутворення має на увазі правила податкового законодавства, згідно з якими рівень цін, використовуваний в операціях з поставки товарів, робіт або послуг між пов'язаними особами, повинен відповідати рівню звичайних цін.

І хоча на даний момент подальша доля законопроекту № 2515 про внесення змін до Податкового кодексу стосовно трансфертної освіти залежить від парламенту, вже сьогодні починають діяти деякі підзаконні елементи законодавчого врегулювання питання звичайних цін.

Зокрема, 29 квітня 2013 р. набув чинності наказ Мінфіну № 391яким затверджена форма Інформації про пов'язаних осіб, що надається великим платником податків в Миндоходов (детальніше про документ читайте в новині "Затверджена форма Інформації про пов'язаних осіб, що представляється великим платником податків в Миндоходов").

Згідно з нормами вказаного документу великі платники податків зобов'язані подавати в Миндоходов по затвердженій формі Інформацію про пов'язаних осіб в процесі укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування. Така інформація подається разом із заявою про укладення договору, в якому встановлюються звичайні ціни і порядок їх застосування.

Юрист Української юридичної групи "Оптима" Ольга Данилишин відмічає, що наказ № 391 розроблений відповідно до ст. 39 Податкового кодекса, що визначає порядок застосування звичайної ціни, і п. 2 Порядку укладення і виконання договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, що набули чинності з 1 січня 2013 р.

Пані Данилишин звертає увагу на те, що згідно ст. 39 Податкового кодексу звичайна ціна застосовується у разі проведення платником податків операцій з пов'язаними особами. Так, відповідно до п. 39.16. ст. 39 Податкового кодексу великий платник податків має право звернутися до податкових органів для укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування, що встановлює порядок визначення цін (методів) і їх застосування упродовж дії такого договору. Пунктом 2 Порядки укладення і виконання договорів про ціноутворення також визначено, що для укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування великий платник податків подає в ДПС заяву встановленої форми з документами, передбаченими цим пунктом. Згідно пп. 3 п. 2 Порядки до заяви додається інформація про пов'язаних осіб у формі, затвердженій Мінфіном.

Ольга Данилишин

Форма Інформації, затверджена наказом № 391, фактично містить в собі три блоки:

- офіційні дані, на підставі яких можна ідентифікувати найбільшого платника податків;

- інформацію про пов'язаних юрособ;

- інформацію про пов'язаних фізосіб.

Так, в розділі, що містить інформацію про пов'язаних юрособу графові ознак, яким відповідає пов'язана особа, необхідно вказати наступні моменти:

- юрособа, що здійснює контроль за госпдіяльністю великого платника податків або контрольоване таким платником податків або що знаходиться під загальним контролем з таким платником податків;

- платник податків - учасник об'єднання підприємств незалежно від його виду і організаційно-правової форми, що здійснює свою госпдіяльність шляхом утворення такого об'єднання;

- фізособа або члени його сім'ї, що здійснюють контроль за великим платником податків;

- посадовець великого платника податків, уповноважений здійснювати від імені платника податків юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових стосунків, а також члени його сім'ї.

У свою чергу, в розділі, що містить інформацію про пов'язаних фізосібзалежно від виду контролю госпдіяльності платника податків необхідно позначити такі офіційні дані:

- володіння безпосередньо або через пов'язаних физ- і юрособ доль (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менше 20 % статутного фонду платника податку; вплив безпосередньо або через пов'язаних физ- і юрособ на госпдіяльність суб'єкта господарювання в результаті:

- надання права, що забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування і рішення органів управління платника податків;

- заняття посад членів наглядової ради, правління, інших спостережливих або старанних органів платника податків особами, що вже займають одну або декілька з вказаних посад в іншому суб'єктові господарювання;

- заняття посади керівника, заступника керівника наглядової ради, правління, іншого спостережливого або старанного органу платника податків особою, що вже займає одну або декілька з вказаних посад в інших суб'єктах господарювання;

- надання права на укладення договорів і контрактів, що дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податків.

"Нескладно помітити, що наказ № 391 розроблений в повній відповідності з пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу, що встановлює визначення пов'язаних осіб, їх ознаки, а також вид контролю господарської діяльності платника податків- відмічає О. Данилишин. - Хоча наказом № 391 не конкретизуються підстави виникнення аффилированности, але чітко визначені критерії віднесення особи (як юридичного, так і фізичного) до категорії пов'язаних осіб".

Ігор Реутов

Аналізуючи положення наказу № 391, адвокат АФ "Грамацкий і партнери" Ігор Реутов приходить до такого висновку: "Затверджена Мінфіном форма Інформації про пов'язаних осіб передбачає не просто вказівку найменування пов'язаної особи, чого могло б бути досить для цілей визначення звичайної ціни, а припускає повне розкриття структури власності платника податків і пов'язаних з ним осіб (з посиланням на наявність або відсутність у них офшорного статусу - для юрособ) а також необхідність відкрити доступ до системи управління і ухвалення рішень".

"Будь-яка особа, що підпадає під поняття "контроль", є однією з визначальних ознак пов'язаних осіб відповідно до пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 НК, повинно бути вказано в Інформації про пов'язаних осіб. При цьому якщо виявиться, що подана інформація є недостовірною, то Миндоходов, що цілком логічно, не робить висновок договір- резюмує И. Реутов. - При укладенні договору про ціноутворення платникові податків необхідно оцінити свою готовність повністю розкритися перед Миндоходов, а також враховувати той факт, що договір може бути розірваний за ініціативою податкового органу, нівелюючи ефект від укладення договору про ціноутворення. Слід зазначити, що укладення договору про ціноутворення не є панацеєю для великого платника податків, а лише чинником, що тимчасово підвищує передбачуваність Міністерства прибутків і зборів в питаннях звичайної ціни".

При укладенні договору про ціноутворення платникові податків необхідно оцінити свою готовність повністю розкритися перед Миндоходов, а також враховувати той факт, що договір може бути розірваний за ініціативою податкового органу, нівелюючи ефект від укладення договору про ціноутворення

Міркуючи про можливих наслідках реалізації на практиці норм документуІгор Реутов означає наступне: "З одного боку, укладення договору про ціноутворення повинне позитивно позначитися на взаєминах між великим платником податків і Миндоходов, т. до. встановлює взаємно прийняті правила визначення звичайної ціни, які повинні дотримувати обидві сторони договору. З іншою ж, вірогідність того, що така модель взаємин отримає широке застосування, викликає сумніви".

Пані Данилишин, у свою чергу, констатує, що укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування дозволить зменшити ризики донарахування податковими органами податкових зобов'язань великого платника і застосування штрафних санкцій, погоджувати позиції сторін відносно визначення договірних цін, а також понизити витрати платника податків на виконання вимог законодавства за визначенням ціни договору для цілей оподаткування. При цьому, на думку юриста, слід нагадати, що згідно пп. 39.15. ст.39 Податкового кодексу відхилення ціни договору від звичайних цін не має бути більше/менше 20 % звичайної ціни, інакше таке відхилення буде основою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування збиткової операції або інших показників податкової звітності.

Наказ Мінфіну № 391 фактично усунув останню перешкоду для укладення договорів про ціноутворення між великими платниками податків і податковим органом

Розглядаючи питання відповідальності за недостовірність інформаціїюрист Української юридичної групи "Оптима" вказує, що у випадку якщо великим платником податків подана недостовірна інформація про пов'язаних осіб або встановлено, що він не включений в Регістр великих платників податків, то згідно п. 5 наказу № 391 податковий орган має право повернути увесь пакет документів платникові з обгрунтуванням відповідних причин. Таким чином, платник податків втрачає право на укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування і мінімізацію можливих розбіжностей з податковою службою із спірних питань оподаткування.

Підсумовуючи, варто відмітити, що з прийняттям наказу № 391 була завершена законодавча розробка процедури укладення договорів про ціноутворення для цілей оподаткування. Необхідність прийняття наказу № 391 обумовлена тим, що без затвердження форми Інформації про пов'язаних осіб механізм реалізації права великих платників податків на укладення договорів про ціноутворення для цілей оподаткування, згідно з відповідним Порядком, фактично не працює.

"Відомо, що через положення п. 39.17 ст. 39 Податкового кодексу великі платники податків можуть укладати договори про ціноутворення для цілей оподаткування. Формально така можливість була встановлена з 1 січня 2013 р., проте Порядок укладення таких договорів, затверджений постановою Кабміну № 787 від 22.08.2012 р., передбачає необхідність подачі інформації про пов'язаних осіб за формою, затвердженою Мінфіном. Таким чином наказ Мінфіну № 391що набув чинності 29 квітня 2013 р. і що затвердив форму Інформації про пов'язаних осіб фактично усунув останню перешкоду для укладення договорів про ціноутворення між великими платниками податків і податковим органом"- відмічає пан Реутов.

Ця постановка питання, на нашу думку, обумовлена передусім тим, щоб юридично "змусити" великого платника податків не лише розкривати необхідну достовірну податкову інформацію про пов'язаних осіб, але і фактично на практиці перейти на новий рівень в питаннях оподаткування. Такий новий етап передусім говорить про можливий т. н. переформатуванні податкових взаємин між держорганами і суб'єктом підприємництва. Цікаво, наскільки багато великих платників податків реально будуть готові скористатися новими "благами цивілізації"?

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини