Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до голови парламентського Комітету з питань правової політики Валерію Писаренко з обгрунтуванням негативних наслідків для банківської системи законопроекту про змін в ст. 1058 Цивільного кодексу відносно відповідальності банку за порушення умов договору банківського вкладу (депозиту) № 2202.
Запропонований законопроектом розмір пені за несвоєчасне повернення вкладу фізичної особи в 25-125 разів перевищує розмір пені, встановлений вже чинними законами для інших категорій клієнтів банків, у тому числі фізосіб-підприємців, а також юрособ, за рахунок засобів яких сплачується і заробітна плата працівникам.
У АУБ підкреслюють, що така норма суперечить принципу справедливості цивільного законодавства і принципу господарювання, а саме рівного захисту державою усіх суб'єктів господарювання.
Не досягає законопроект і задекларованою цілі по припиненню практики неповернення банками вкладів. Адже неповернення банками у встановлені договором терміни вкладів фізичних осіб відбувається в двох випадках: у разі неплатоспроможності конкретного банку або у разі системного падіння ліквідності під час фінансово-економічної кризи. У обох випадках неповернення вкладу відбувається не через суб'єктивну позицію керівників / співробітників банку, а у зв'язку з відсутністю у банку засобів для здійснення платежів. І бюрократичне підвищення розміру штрафних санкцій цю проблему не розв'яже, а тільки навпаки - приведе до ще більшого накопичення боргових зобов'язань банку.
У АУБ відмічають, що, у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, норма про підвищення розміру пені за неповернення депозиту також втрачає сенс, оскільки згідно із Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування відшкодовує засоби у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день ухвалення рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Також звертається увага на інший аспект проблеми неповернення депозитів : відповідно до специфіки своєї діяльності банки притягають вклади для наступного надання цих засобів в якості кредитів юридичним і фізичним особам, і найпоширенішою причиною неплатоспроможності банку є неповернення наданих кредитів. Виходячи з логіки авторів законопроекту, для того, що збалансувало прав і відповідальності банку необхідно було б законодавчо встановити і пеню у розмірі 1% за кожен день прострочення платежу по кредиту. Але, як відмічають в АУБ, така норма є неможливою, оскільки її застосування в короткий час перетворить на банкротів усіх позичальників, що допускають затримки платежів.
Враховуючи викладене, АУБ запропонувала парламентському Комітету з питань правової політики відхилити цей законопроект, як такий, який не досягає задекларованої мети, штучно збільшує зобов'язання банків, ставить в нерівні умови різні категорії клієнтів банків, значно знижуючи можливість кредиторів юридичних осіб і фізичних осіб- підприємців отримати свої кошти у разі банкрутства банку.
Джерело: АУБ.
Також читайте думка Ростислава Кравца відносно цього законопроекту: Захист прав вкладників банків перетворюють на фарс.
