Робота по увічненню пам'яті загиблих у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років неможлива без відповідного закону, вважає нардеп-комуніст Петро Цибенко. Ініційований ним законопроект № 2039 визначає основні напрями держполітики у сфері військово-меморіальної роботи і її організаційні основи, визначає повноваження органів влади в цій сфері.
Військово-меморіальна робота - діяльність, пов'язана з облаштуванням, збереженням і змістом військових поховань і військових пам'ятників, проведенням пошуково-дослідницьких робіт з метою виявлення невідомих військових поховань і персональних даних загиблих військовослужбовців для формування електронного банку даних. Така робота також включає пропаганду шанобливого відношення до осіб, які загинули внаслідок воєн і інших конфліктів, їх мужності і героїзму.
Проектом визначено, що держава повинна всіляко сприяти громадським об'єднанням в проведенні військово-меморіальної роботи; розробляти цільові програми; здійснювати юридичне, кадрове, науково-методичне, фінансове забезпечення.
Основними формами військово-меморіальної роботи являються:
- пошуково-дослідницька робота;
- впорядкування і збереження місць військових поховань;
- спорудження пам'ятників, створення меморіальних комплексів, музеїв, інших меморіальних споруд і об'єктів, що увічнюють пам'ять загиблих;
- ведення державного обліку місць поховання загиблих;
- занесення відомостей про загиблих в Книгу Пам'яті і Книги Скорботи, поповнення і уніфікація електронного банку даних;
- організація виставок, встановлення пам'ятних знаків на місцях бойових дій;
- привласнення прізвища і імена загиблих, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, населеним пунктам, вулицям і площам, підприємствам, установам, організаціям, військовим частинам, кораблям і судам;
- внесення навіки в списки особового складу військових з'єднань, частин (кораблів) Збройних Сил України і інших військових формувань імен загиблих співвітчизників, які зробили героїчні подвиги;
- встановлення пам'ятних дат;
- освітлення в ЗМІ матеріалів про загиблих, створення і пропаганда витворів мистецтва і літератури, присвячених їх подвигам.
У законопроекті вказано, що місця військових поховань знаходяться під захистом держави. А особи, винні в нарузі над такими місцями, останками, прахом загиблих, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.
Відмітимо, що Верховною Радою вже розглядалися п'ять варіантів законопроекту по увічненню пам'яті загиблих (у 1994, 2000, 2004, 2005, 2008 роках), але усі вони були відправлені на доопрацювання.
