Державна служба статистики наказом від 11.09.2012 р. № 378 затвердила Методику розрахунку індексів реальної заробітної плати, яка набуде чинності з дня офіційної публікації. Методика затверджена з метою забезпечення доступності, гласності і відкритості статистичної інформації, її джерел і методології складання і призначена для використання працівниками органів державної статистики усіх рівнів, а також інформування користувачів відносно даних, що стосуються порядку розрахунку індексів реальної зарплати.
Реальну заробітну плату методика визначає як сукупність товарів і послуг, які можна купити на зарплату або які надаються як зарплата.
Розмір реальної зарплати залежить від розміру номінальної зарплати, рівня цін на споживчі товари і послуги, розміру сплачуваних податків і зборів.
Реальна зарплата може обчислюватися у грошовому вираженні шляхом ділення номінальної заробітної плати поточного періоду без урахування податків і обов'язкових внесків на індекс споживчих цін.
Номінальна зарплата - основна і додаткова зарплата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, які виплачуються працівникові у зв'язку із стосунками трудового найму. Показник номінальної зарплати розраховується в середньому за певний період часу : година, місяць, квартал, рік.
Показник номінальної зарплати обчислюється шляхом ділення нарахованого фонду оплати праці працівників як в грошовій, так і натуральною формах на:
- кількість людино-годин відпрацьованого або сплаченого робочого часу;
- среднеучетное кількість штатних працівників;
- середня кількість працівників в еквіваленті повної зайнятості за відповідний період.
Узагальнені дані по кількості працівників, нарахованої номінальної зарплати, відпрацьованого і сплаченого робочого часу, суми податку на прибутки фізосіб, виходять за результатами державного статистичного спостереження "Обстеження підприємств з питань статистики праці", що проводиться відповідно до затвердженого Кабміну планом державних статистичних спостережень .
