Минсоцполитики в листі від 29.08.2012 р. № 311/13/116-12 уточнив законодавчі норми відносно звільнення працівника за власним бажанням і внесення запису про це в його трудову книжку.
У листі відзначається, що згідно з чинним законодавством, розірвання трудового договору за ініціативою працівника на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗоТ) є звільненням за власним бажанням. Якщо трудовий договір укладений на невизначений термін, працівник має право у будь-який час розірвати його, письмово попередивши працедавця про це за два тижні. Таке звільнення вважається "за власним бажанням без поважних причин".
У цілому ряді випадків закон зобов'язує працедавця здійснювати звільнення працівника в строк, про яке він просить. Тобто йдеться про скорочення двотижневого терміну. Таке звільнення вважається "за власним бажанням з поважних причин", - відзначається в листі.
Виходячи з вищесказаного в трудову книжку працівника вносяться наступні записи:
1. "Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗоТ України".
2. У разі звільнення за власним бажанням з поважної причини робиться, наприклад, такий запис: "Звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності, ст. 38 КЗоТ України".
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, перекладі на іншу постійну роботу або звільненні повинні точно відповідати тексту відповідного наказу (чи розпорядження).
Крім того, Минсоцполитики нагадує, що у ряді випадків закон зобов'язує працедавця здійснювати звільнення працівника в строк, про яке той просить.
